Тонус це постійна (фонова) активність нервових центрів, деяких тканин і органів, їх готовність, що забезпечує, до дії. На практиці звичайно виділяють тонус нервових центрів, кістякових і гладких м’язів. Гіпер тонус звичайно...
Тонус – це постійна (фонова) активність нервових центрів, деяких тканин і органів їх готовність, що забезпечує, до дії. На практиці звичайно виділяють тонус нервових центрів, кістякових і гладких м’язів. Гіпер тонус звичайно буває м’язовим – це підвищена активність м’язової тканини.
Гіпертонус кістякових м’язів
М’язи нашого тіла діляться на кістякові або поперечносмугасті (вони складаються із червоних і білих волокон і здійснюють руху нашого тіла) і гладкі, які перебувають усередині внутрішніх органів і стінок кровоносних посудин.
Усі м’язи ніколи не бувають розслабленими, у них зберігається деяка напруга – м’язовий тонус. Для визначення тонусу кістякових м’язів використовуються різні методи діагностики, найпоширенішим з яких сьогодні є електроміографія – реєстрація електричної активності м’язів у спокої й при різних видах рухів. При деяких захворюваннях тонус кістякових м’язів може знижуватися (гіпотонус) або підвищуватися (гіпертонус).
Підвищення м’язового тонусу звичайно зв’язують із поразкою центральної нервової системи. Розрізняють два види гіпертонусу – спастичний і ригідність. Спастичний гіпертонус характеризується нерівномірністю свого поширення – це так званий виборчий тип гіпертонусу (наприклад, спазмуються тільки м’язи – згиначі).
Гіпертонус типу ригідності або пластичний тонус на відміну від спастичного , звичайно рівномірно охоплює всі м’язи. При пасивних (здійснюваних іншою людиною) рухах визначається рівномірне «воску подібний» опір м’язів розтяганню. Повторні пасивні рухи приводять нерідко до посилення тонусу.
Підвищення м’язового тонусу спостерігаються при багатьох захворюваннях нервової системи. М’язове спастичне часто виникає при поразці нервових центрів і рухових шляхів, а м’язова ригідність – при багатьох осередкових поразках головного мозку. У ранньому дитячому віці зміни м’язового тонусу можуть зустрічатися при енцефалопатіях і дитячих церебральних паралічах.
Коли дитина народжується, тонус його м’язів – згиначів переважає над тонусом м’язів – розгиначів (спастичний гіпертонус м’язів). Тому вся новонароджена дитина як би стиснута: ніжки зігнуті в колінах і стегнах, ручки – у ліктях, міцно стиснуті кулачки. Але поступово цей гіпертонус зменшується й до місяця дитина вже не виглядає такою стислою.
У деяких випадках гіпертонус залишається на більш тривалий час, що говорить про порушення роботи центральної нервової системи – саме звідти в м’язи надходять сигнали про скорочення. Така поразка головного мозку називається перинатальною енцефалопатією. Крім гіпертонусу для цього захворювання характерна підвищена нервова збудливість дитини. Гіпертонус м’язів приводить до того, що дитина менше рухається, а виходить, відстає як у фізичному, так і нервово-психічному розвитку. Вона пізніше починає сидіти, плазувати, вставати на ніжки й ходити. При цьому ходить вона звичайно навшпиньках – це один із самих характерних ознак гіпертонусу.
Для лікування гіпертонусу призначають різні лікарські препарати, що нормалізують діяльність нервової системи, що й знімають спазм м’язів. Але головне лікування – це лікувальний розслаблюючий масаж, який проводять курсами по 10–15 процедур кілька раз протягом першого року життя.
Гіпертонус гладкої мускулатури
При підвищеному тонусі гладкої мускулатури внутрішніх органів може виникати здавлювання дрібних кровоносних судин, що харчують ці органі, порушиться їхнє харчування, з’являється біль. Особливо характерні такі болі для органів шлунково-кишкового тракту. Лікарі рекомендують їх негайно знімати лікарськими препаратами, які називаються спазмолітиками (папаверин, алешшпа й інші). Гіпертонус м’язів стінок кровоносних судин викликає підвищення артеріального тиску.
Сьогодні велике значення надається гіпертонусу м’язів матки під час вагітності. У цей період м’язи матки повинні перебувати в спокійному стані, це підтримується жіночим статевим гормоном прогестерона, який пригнічує гіпертонус матки. До родів вироблення прогестерона зменшується, збільшується утвір інших жіночих статевих гормонів – естрогенів, які сприяють підвищеній збудливості м’язів матки – виникає гіпертонус, який так необхідний під час пологів. Якщо гіпертонус виникає раніше встановленого строку, то це загрожує викиднем і різними ускладненнями при пологах.
Причиною гіпертонусу матки при вагітності найчастіше є недолік прогестерона. Крім того, гіпертонус матки може викликати сильний раптовий стрес, пухлини усередині матки, гормональні й запальні захворювання.
Гіпертонус матки може протікати непомітно, або з’являються невеликі тягнучі болі внизу живота й в області попереку. Якщо строк вагітності великий, то можуть з’явитися схватко подібні болі, живіт стає твердим. При перших же ознаках гіпертонусу матки вагітна жінка повинна звернутися до лікаря.
Тривалий м’язовий гіпертонус кістякових і гладких м’язів майже завжди є ознакою якогось захворювання.
У суботу, 6 березня, в Україні хмарно з проясненнями, вночі та вранці, крім північних та більшості західних областей, помірний сніг, на півдні з дощем, у східних, Кіровоградській та Дніпропетровській областях місцями значний сніг; вдень без істотних опадів.
Тонус це постійна (фонова) активність нервових центрів, деяких тканин і органів, їх готовність, що забезпечує, до дії. На практиці звичайно виділяють тонус нервових центрів, кістякових і гладких м’язів. Гіпер тонус звичайно...
