Недавно, розмовляючи з подругою по телефону, ми згадували з нею студентські роки, скільки всього було забавного й смішного. Освіта у нас була сугубо гуманітарна, і відповідно група, як це часто буває ...
Недавно, розмовляючи з подругою по телефону, ми згадували з нею студентські роки, скільки всього було забавного й смішного.
Освіта у нас була сугубо гуманітарна, і відповідно група, як це часто буває в таких випадках, складалася з десяти людей жіночої статі.
Нам дуже повезло, тому що нам усім вдалося подружитися, секретів між нами практично не було, і ми ділилися один з одним будь-якими проблемами й нашим досвідом за рішенням таких проблем.
И звичайно ми обговорювали різні гінекологічні захворювання, тому що, як це відомо, час від часу «болячки», пов’язані з гінекологією, виникають практично у всіх дівчат і жінок.
На одній з наших зустрічей зайшла розмова про таке таємниче й незрозуміле захворювання, яке називається уреаплазмоз, і самим смішним, або скоріше самим смутним, виявився той факт, що в той або інший час від цього захворювання лікувалися всі мої одногрупниці, включаючи й мене.
Причому звичайно це «захворювання» лікувалося антибіотиками. При тривалому обговоренню було з’ясовано, що в однієї з нас це «захворювання, передалось статевим шляхом» було виявлено зовсім випадково в період, коли вона ще не жила статевим життям.
На резонне питання докторові, як вона могла ним заразитися, була отримана сміховинна відповідь, що можливо воно приплило до неї в басейні. Після цього ще одна одногрупниця розповіла, що вона теж неодноразово лікувалася від цієї хвороби, а потім один лікар повідомив її радісну новину, що це взагалі не хвороба й лікувати її не треба.
Наслухавшись усіх цих історій, я вирішила розібратися, що це за таке таємниче захворювання, що передається статевим шляхом, яке виявилося в 10 молоденьких, у цілому здорових молодих дівчат, при цьому в багатьох з яких був усього один постійний статевий партнер.
Прочитавши різні статті про уреаплазмоз й поговоривши з компетентними гінекологами, я з’ясувала, що уреаплазма — це умовно-патогенна флора, яка перетворюється в захворювання тільки у випадку перевищення певної норми.
Існує кілька методів діагностики уреаплазмоза.
1. ПЦР (молекулярно-біологічний метод) ПЦР дозволяє одержати відповідь є чи в нормі уреаплазма чи ні, але по ньому не можна визначити кількість уреаплазм.
2. Серологічний (виявлення антитіл) Виявлення антитіл до антигенів уреаплазм застосовується при визначенні причин безплідності, викидня, запальних захворювань у післяпологовому періоді.
3. Бактеріологічний (культуральний) Цей метод діагностики уреаплазмоза полягає у вирощуванні уреаплазм на штучній живильнім. середовищі Для дослідження беруть зіскрібок зі слизуватої уретри, зводів піхви, з каналу шийки матки. Тільки цим методом можна визначити кількість уреаплазм, яке повинне виявитися достатнім для можливості розвитку хвороби. Саме цей метод є визначальним при винесенні рішення про лікування уреаплазмоза.
Якщо все-таки кількість уреаплазм перевищене, то симптоми захворювання можуть бути наступними: — легке печіння й сверблячка в області уретри — скарги на нездужання, болі в промежині й над лобком, підвищення температури тіла, розладу сечовипускання) — запальні процеси (можуть розвиватися вагініти (запалення піхви), цервіцити (запалення шийки матки), запалення яєчників, слизуватої оболонки матки, тазової клітковини й очеревини)
Але часто уреаплазмоз може протікати й бессимптомно.
При лікуванні уреаплазмоза проводиться антибактеріальна й протизапальна терапія, в основному це антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди й фторхінолони.
Після цього призначаються еубіотики — препарати, що містять бактерії, що сприяють відновленню нормальної мікрофлори статевих шляхів і кишечнику після впливу на них антибіотиків.
Після закінчення курсу відбудовної терапії через і після чергової менструації здаються контрольні аналізи (бактеріологічний метод), для того щоб визначити,чи вилікувався пацієнт.
На жаль, останнім часом існує тенденція лікувати це захворювання навіть якщо воно таким не є, а саме просто при позитивному результаті аналізу, зробленого по методу ПЦР. Часто це відбувається в силу несумлінності лікарів, яким вигідно щоб пацієнт кілька раз здав аналізи й повернувся на приймання. Саме в такій ситуації й виявилася більшість моїх одногрупниць, включаючи й мене. Для того, щоб уникнути непотрібного й образливого лікування, звертайтеся до професіоналів, які не будуть лікувати Вас від неіснуючих у Вас хвороб, а візьмуть у Вас усі необхідні аналізи й зможуть грамотно їх оцінити.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Недавно, розмовляючи з подругою по телефону, ми згадували з нею студентські роки, скільки всього було забавного й смішного. Освіта у нас була сугубо гуманітарна, і відповідно група, як це часто буває ...
