Частка корпорації Microsoft на світовому ринку програмного забезпечення залишається як і раніше величезною. Запитаєте у своїх друзів, якою операційною системою вони користуються, і, як правило, не менше 95 відсотків назве Windows (якщо, звичайно, ваша компанія не складається суцільно з хакерів).
Трохи інакше йде ситуація з серверним забезпеченням, але заглиблюватися в такі нетрі ми поки не будемо.
Поговоримо про таку альтернативну систему як Linux. Gnu/linux (так вона називається по всіх правилах) - некомерційна, вільно поширювана UNIX-подобная операційна система, розроблена в рамках проекту GNU і заснована на ядрі Linux. Скорочено, назву скоротили просто до Linux. До Лінуксу також часто відносять програми, доповнюючі цю операційну систему, і прикладні програми, що роблять її повноцінним багатофункціональним операційним середовищем. На відміну від Windows, Linux поставляється у великій кількості дистрибутивів, що мають різноманітні назви і різний набір «вбудованих» програм. Найбільш відомими з них є Slackware, Red Hat, Fedora, Mandriva, SUSE, Debian, Gentoo, Ubuntu.
Історія виникнення Лінукса гілляста і запутанна. Все почалося з того, що Лінус Торвальдс, фінський програміст, ознайомившись із структурою систем сімейства UNIX, почав писати власне ядро, додаючи з кожним разом все нові і нові функції. У 1991 році, коли Торвальдс опублікував ядро Linux і привернув помічників, використання інструментів, розроблених в рамках проекту GNU, стало очевидним вибором. Емблемою Лінукса став пінгвін - особистий талісман Лінуса Торвальдса. В даний час лише близько 2% системного ядра Linux написано самим Торвальдсом, адже до розробки системи він привернув безліч добровольців зі всього світу.
Практично всі дистрибутиви Linux (за виключенням що хіба що став комерційним Red Hat’а) можна абсолютно безкоштовно і на законних підставах викачати, придбати в т.з. Linux User Group («призначених для користувача групах», що займаються розповсюдженням і популяризацією Лінукса) або замовити через інтернет (при цьому навіть поштова доставка вам обійдеться безкоштовно). Тому зараз Лінукс швидко відвойовує ринок у комерційних систем, проникаючи як на домашніх ПК, так і на ноутбуки, мобільні телефони, не говорячи вже про сервери, де Лінукс давно незамінний завдяки своїй безпеці: на відміну від Віндовс, Лінукс при правильному налаштуванні майже не схильний до вірусів і його важко пошкодити за допомогою хакреських атак.
А зараз докладніше про налаштування. Ні, автор у жодному випадку не має наміру мучити вас технічними подробицями. Для цього існує маса корисних книг, де кожен крок розписаний зрозуміло і детально. Скажу лише те, що якби не існувало ніяких «підводних каменів», то Лінукс би стовідсотково переплюнув всі інші системи по ступеню розповсюдження. Але скрізь є свої нюанси.
По-перше, встановити і набудувати Лінукс здатний далеко не кожен. Приготуйтеся, що багато операцій доведеться виконувати уручну: якщо Віндовс автоматично визначає будь-яке устаткування і пістрявить підказками на рівні розуміння 5-річної дитини, то деякі дистрибутиви Лінукса такої зручності позбавлені. А з розповсюдженням різних пристосувань типу кард-рідеров, цифрових камер і іншого це може стати реальною проблемою.
Крім того, уручну (з командного рядка) часто доводиться прописувати і деякі параметри. Зате таким чином можна набудувати систему повністю під свої потреби, чого неможливо досягти в обмеженій в цьому плані Microsoft Windows. Проблеми можуть виникнути і з пошуком і установкою деяких програм. Як ні крути, а під Віндовс на даному етапі написано набагато більше прикладних програм і ігри.
Жаркі спори про те, що краще - Віндовс або Лінукс - не утихають на просторах Інтернету до цього дня. Як на мене, звичайного домашнього користувача Лінукс поки здатний привернути лише своєю безкоштовністю (на тлі «грабіжницьких» цін на дистрибутиви Віндовс це досить вагомий аргумент). А чи варто платити за це подальшими безсонними ночами, проведеними за налаштуванням системи, - це вже вирішувати кожному особисто. Багатьом, навпаки, це приносить додаткове задоволення і глибоке моральне задоволення!
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.