Так завжди, ще тільки прокидаєшся, а вже спізнився, ще не почистив зуби, а трамвай пішов. Ранок потрібно починати ввечері, обідати напередодні. А із собакою коли гуляти? З ними точно не можна заздалегідь.
Така вічна тимчасова засідка. Стало модним говорити про "дефіцит часового ресурсу".
Запитую в знайомої: – А ти читала? – Так, ти що? Мені нема коли, я працюю! І саме цікаве, правда так думає.
Модним стало бути зайнятим, перебувати в цейтноті. Ми так швидко переймаємо західні тенденції в одязі. У них зараз бузковий колір у фаворі, і в нас уже фуксія. Але бути вічно стомленим працеголіком там уже років п’ять немодно.
Потрібно бути незалежним від алкоголю, сигарет, інших шкідливих звичок. А постійно працювати і є така шкідлива звичка. Модно бути вільним: знаходити час на театр, концерти, зустрічатися із друзями й мати яке-небудь незвичайне хобі, наприклад, фотографувати літаки в аеропортах або вчити рідкі мови. Ще можна з дітьми й улюбленими чоловіками розмовляти й не тільки по телефону.
Але ця жахлива робота, вона ні на що не залишає часу: дорога займає цілих дві години, усюди пробки. – Давай поїдемо раніше, обженемо пробки. – Ні, краще посплю. – Давай навчу тебе спати 4 години на добу. – Відстань, сон – це єдиний час, коли я не працюю. – Давай вчити англійський по аудіо курсу в машині. – Так ну, я й так утомлююся.
Тобто наш уявний працеголізм, це всього лише трансформована лінь? Приходжу до приятельки на роботу. І вона 1,5 години (прописом: півтора) години сидить і обговорює з колегою особливості ( насправді неважливо які), допустимо, вечірнього туалету, свійських тварина, маминого здоров’я, і нічого не робить. При цьому періодично дзвонить синові й говорить, що він повинен зробити: забрати сестру з дитячого садка, зробити уроки, тому що вона не встигає, працює-працює.
Відмовтеся від своєї завантаженості добровільно. Скажіть начальникові "НІ". Не так уже й страшно втратити роботу, якщо збільшується тільки її кількість, а не оплата. У більшості випадків наша зайнятість – прояв наших соціальних страхів і залежностей.
Багато й ефективно працюючі люди, по суті, самі вільні. Моя подруга Лена, дружбою з якої я дуже дорожу, встигає не просто жити поруч із двома маленькими й однією великою дитиною, чоловіком і бабусею, але й проживати це життя разом з ними, люблячи їх і їх життя.
А інша Лена допомагає всім на світі: чужим дітям (модно й шляхетно), друзям (просто шляхетно), але тільки не своїм дітям і чоловікові, який так і тягне всі на своїх плечах. Чому не своїм дітям і своєму чоловікові? Багато іншої шляхетної роботи.
Усе. Встали. Побігли. Бігцем. Бігцем. Швидше. Раптом не встигнемо. І потяг піде. Трамвай повернув за кут. Обігнати. Прибігти. А далі що? Порожнеча.
У суботу, 6 березня, в Україні хмарно з проясненнями, вночі та вранці, крім північних та більшості західних областей, помірний сніг, на півдні з дощем, у східних, Кіровоградській та Дніпропетровській областях місцями значний сніг; вдень без істотних опадів.
Так завжди, ще тільки прокидаєшся, а вже спізнився, ще не почистив зуби, а трамвай пішов. Ранок потрібно починати ввечері, обідати напередодні. А із собакою коли гуляти? З ними точно не можна заздалегідь. 
