Хвилясті папужки належать до самих маленьких папуг. Їхня батьківщина - Південна Австралія. Вони населяють великі, багаті трав'янистою рослинністю гаї. З'являються в цих місцях з настанням весни, виводять пташенят, а восени відлітають до півночі країни. Помічена така особливість: фарбування лап у птахів, привезених з Австралії, - блакитнувата, а в, тих, що розмножуються в неволі - рожева.
У природі вони гніздяться в дуплах і поглибленнях деревних стовбурів, які самі й видовбують своїми міцними дзьобами. Харчуються насінням трав'янистих рослин. Літають дуже швидко, з криками. Легко бігають по землі, спритно лазають по гілках дерев.
З Австралії сто двадцять із зайвим років тому перша пара хвилястих папужок була привезена в Англію, а через кілька років, уже в більших кількостях, - у Німеччину, де в 1855 році вдалося добитися їхнього розмноження. У наш час цей птаха можна зустріти не тільки в більших вольєрах зоологічних парків, як багатьох півчих і декоративних птахів інших видів, але й у численних аматорів.
Видову назву хвилясті папужки одержали внаслідок свого хвилеподібного оперення. У диких папужок воно зеленого кольору; чоло й щоки - жовті; хвилі позначені поперек шиї; темні смужки перемежовуються з ясно-жовтими; хвіст - досить довгий і вузький, східчастий.
Краса й приємна вдача цих птахів зробили їх найулюбленішими кімнатними птахами на всій земній кулі. У домашніх умовах колір оперення їх досить різноманітний: можна зустріти зелених з різними відтінками, жовтих, ясно-жовтих, яскраво-бірюзових, блідо-синіх. По фарбуванню й росту самець і самка майже не відрізняються одне від одного.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.