Майже кожний чув, що Ізраїль — земля обітована, але не всі представляють, як саме вона повинна виглядати. Зрозуміло, що так назвати можна тільки місце особливе, неординарне, що не має аналогів у світі. І дійсно, порівнювати Ізраїль із якою-небудь іншою країною неможливо. Ну, хіба що з Італією, та й то тільки по одному показнику — кількості найдавніших історичних визначних пам’яток на кожний квадратний метр території. Повірте, такої концентрації більше немає ніде!

Загальновідомо, що Мойсей 40 років водив євреїв по пустелі, перш ніж указав їм Ізраїль. Чому так довго? По одній з офіційних версій — стільки років знадобилося для того, щоб умерли ті, хто пам’ятав своє рабське минуле в єгипетському полоні, за версією анекдотичною— Мойсей шукав місце в пустелі, де немає нафти. Проте, в 1955 році нафту все-таки знайшли (перше нафтове родовище за назвою Хелец, в 55 км південніше Тель-Авіва). Однак запаси цього родовища настільки невеликі, що їх видобуток чи навряд стане статтею доходу цієї держави, чого не скажеш про туризм. Мільйони людей в усьому світі відчувають непідроблений інтерес до цієї країни: для одних це можливість у будь-який час року відпочити на узбережжі Червоного моря в Ейлаті, для інших — відвідати чудові спа- готелі й всесвітньо відомі грязелікарні Мертвого моря, а для глибоко релігійних представників різних віросповідань — це паломницький шлях до головних святинь. І якою би не була мета вашої поїздки, зустрінуть вас дружелюбно, оскільки в Ізраїлеві закони гостинності почитають. Як мінімум, голодним ви не залишитеся. Як і в багатьох країнах Середземномор’я, споживання їжі тут зведене в ранг національного виду спорту. Їдять усі й усюди. Місцева їжа різноманітна й смачна, але дуже далека від дієтичної. Споживання бурекасів (різновид трикутної форми виробів з листкового тіста з нескінченною безліччю начинки на будь-який смак) з усією очевидністю позначається на фігурі вже через кілька днів перебування, але це не привід відмовляти собі в гастрономічних задоволеннях або ганятися за кошерною їжею!

Якщо чесно, правила кашрута особисто мені місцями нагадують висловлення сучасних дієтологів про роздільне харчування (хто говорить — плагіат? я говорю: традиція!), але кошерну їжу можна з’їсти й у ресторані, біля київської синагоги, а от колорит місцевих блюд можливо відчути тільки в Ізраїлеві, тим більше, що кухня цієї багатонаціональної держави включає вишукування й переваги самих різних культур і народів. Без перебільшення можна сказати, що сучасний Ізраїль населяють представники всіх відомих рас, а національного питання краще взагалі не стосуватися. Багато родин, що приїхали ще в минулім столітті з колишніх радянських республік, привезли із собою культурні звичаї й традиції тих місць, де вони народилися й виросли. Парадокс полягає в тому, що до своєї еміграції із Грузії, Азербайджану, Узбекистану, Росії або України вони були євреями, а приїхавши в Ізраїль сприймалися місцевими жителями як росіяни, грузини або українці. Навіть селилися вони своїми кварталами, але мирному співіснуванню це не заважало

Важливо відзначити, що, незважаючи на неоднорідність населення країни й на численні повідомлення про постійні арабо - ізраїльські конфлікти, почуття захищеності й безпеки не залишало мене за весь час перебування в Ізраїлеві жодного разу. Я зовсім спокійно ходила по нічному Тель-Авіві, де життя не затихає навіть у темний час доби; юнаки й дівчини в армійській формі, що прогулюються з автоматами за плечем посередині дня на вулицях міста не викликали ніякого занепокоєння, вони не вносили дисонанс у мирний плин життя навколо ( до того ж я знала, що ізраїльська армія достатньо гуманна — вихідні дні солдати термінової служби можуть проводити вдома й зброя на цей час у них не вилучається!). Що ж стосується дівчат, то в армію вони вступають винятково добровільно, причому бажаючих багато. Ви перестанете цьому дивувати, коли довідаєтеся, що служба в армії для ізраїльських жінок — це дуже гарний старт, що згодом забезпечує їм не тільки вступ у престижні ВУЗи на пільгових умовах, але й успішну кар’єру по закінченню навчання (у СРСР адже теж була спеціальна квота для робітників і колгоспників при вступі!).

Взагалі, безпека країни й безпека в країні є питанням державної значимості. Про безпеку зовнішньої опікується Моссад («Відомство розвідки й спеціальних завдань») — політична розвідка Ізраїлю, по своєму призначенню й функціям порівнянна з американським ЦРУ. Уважається однієї з найбільш ефективних і професійних спецслужб у світі. Зі службами внутрішньої безпеки ви неминуче познайомитеся в аеропорті, особливо якщо летіти в Тель-Авів будете рейсом ізраїльської авіакомпанії Ель Аль. Представники бетахон (буквально — «безпека» у перекладі з івриту) обов’язково поцікавляться, чи самі ви складали речі у валізу, не чи просили вас передати посилку або лист знайомим і родичам й чи не позичали ви свій фотоапарат і т.п. третім особам. Якщо позичали кому довіряєте, не визнайтеся! Якщо везете посилку — обов’язково з’ясуєте в передавального її через вас, що в ній перебуває, інакше можуть виникнути проблеми. Не сприймайте це уререджено, просто ізраїльтяни дійсно цінують життя й спокій своїх громадян. Роблячи подорожі по Ізраїлеві, не забудьте про Шабат, або суботу. Транспорт у цей священний для іудеїв день, працює тільки в найбільших містах, і то в обмеженому режимі

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: