...укоренилися в них неправильні уявлення про інститут шлюбу, ролі чоловіка або дружини. А ці й інші стереотипи спричиняють перекручене сприйняття всього, що відбувається між подружжя.

Хто з подружжя кому й що повинен?

Один з найпоширеніших стереотипів: приносити в жертву свої особисті інтереси в ім’я родини повинен не хто інший, як жінка. Як правило, якщо можливості професійного росту в подружжя однакові, саме дружині доводиться уступати, надаючи чоловікові можливість робити кар’єру. Це ж відноситься й до захоплень - жінка дуже часто на догоду "сімейному щастю" жертвує неугодними чоловікові хобі, друзями. Чоловік цього майже ніколи не робить - просто тому що так не прийняте. Ще одна міцно засвоєна "істина" полягає в тому, що після весілля подружжя ставало чимсь начебто приватної власності один одного. Чоловік повністю впевнений, що тепер він знайшов право визначати лінію поведінки дружини. Дружина ж у свою чергу свято переконана, що чоловік усі свої справи повинен обговорювати з нею, причому її думка у всім повинна бути вирішальною. На принципі "власності" будується переконання, що в шлюбі обидві сторони завжди будуть поводитися так само, як на початку спільного життя. Така переконаність не допускає можливості природного розвитку особистостей подружжя й удосконалювання їх союзу в нових життєвих обставинах. Будь-які спроби якось змінити домашні відносини з боку чоловіка або дружини можуть викликати в протилежної сторони різке невдоволення

Бути, як усі...

І ще одна вимога - подружжя повинні мати хоча б одну дитину. Якщо дитина не з’являється протягом перших двох-трьох років, молода пара зустрічається з нескромною цікавістю навколишніх, проявляються в неприємних питаннях і зауваженнях. Також і прагнення мати багато дітей може бути зустрінуте з нерозумінням. На думку обивателя, усі повинні підтягуватися " як усі". Терпимість стосовно несхожого на свій власний спосіб життя зустріти, на жаль, вдається далеко не часто. Інший розповсюджений стереотип - невдах, що супроводжується постійними непорозуміннями й сварками сімейне життя можна поправити "сполучним фактором" - народженням дитини. Але ті, хто, всерйоз сприйнявши цю пораду, вирішуються слідувати їй, ризикують створити трагічну ситуацію: поряд із двома нещасними з’являється ще й третя - дитина

Наступні два стереотипи взаємно виключають один одного. Один говорить, що любов у шлюбі повинна тривати " до гробової дошки". Інший припускає, що любов (, що розуміється в цьому випадку як сексуальна близькість) досить швидко вгасає, а відносини між парами підтримуються взаємоповагою заради блага дітей

Робота над помилками

Список неправильних уявлень про сімейне життя, природно, не вичерпується перерахованим. На щастя, жоден чоловік і жодна жінка не сповідує відразу всі стереотипи. Але навіть одного або двох з них цілком достатньо, щоб сімейне життя перетворилося в поле бою. Можливо, після прочитання цих рядків ви раптом усвідомлюєте, які саме неправильні уявлення стоять на шляху до вашого сімейного щастя. Що ж робити? По-перше, не зневірятися, а по-друге, постаратися позбутися тяжіння над вашою свідомістю стереотипів. Постарайтеся забути про те, " як повинне бути", змусьте себе побачити те, що є насправді, і прийняти реальну людину - вашого чоловіка - з усіма його слабостями й причудами. Але не кидайтеся змінювати свого коханого, опираючись на, що раптово відкрилися вам істини, - почніть із себе, так буде чесніше. Вчіться говорити з партнером про свої власні бажання й потреби ясно й відкрите, на "його" мові. Набагато продуктивніше прагнути до взаєморозуміння й довірі, чим до досягнення повного збігу поглядів

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: