Кьорлінг— командна спортивна гра на крижаному майданчику. Учасники двох команд по черзі пускають по льоду спеціальні важкі гранітні снаряди («камені») у бік розміченої на льоду мішені.
Історія Вважається, що гра була винайдена в Шотландії в XVI столітті. На одній з гравюр того часу вперше був зображений рухомий по льоду камінь. Перший клуб кьорлінгістів відкритий в 1737 році в провінції Файф. У першій половині XIX століття було офіційно затверджено правила ігри в кьорлінг, які з тих пір майже не змінилися. Починаючи із Зимової Олімпіади 1998 року, він включений в програму Олімпійських ігор (хоча вже на Іграх 1924 року були проведені демонстраційні змагання по кьорлінгу). Втім, в лютому 2006 року Міжнародний Олімпійський Комітет переглянув історію і ухвалив, що змагання по кьорлінгу на Іграх 1924 року повинні вважатися за повноцінну олімпійську подію. Таким чином, перші олімпійські медалі по кьорлінгу розподілилися так: золото отримали Великобританія і Ірландія, два срібло — Швеція, бронзу — Франція.
Ігрове поле і інвентар
Майданчик для кьорлінга Камені в «домі»Площадка для кьорлінга є прямокутним полем завдовжки 146 футів (44,5 м) і шириною 14 футів 2 дюйми (4,32 м). Мішень, звана «будинком», має діаметр 12 футів (3,66 м). Камінь вагою 44 фунти (19,96 кг) виготовляється з граніту. Він має циліндрову форму і плоску ковзаючу поверхню. Зверху до каменя прироблена ручка.
Правила гри У грі беруть участь дві команди по 4 людини. Гра складається з 10 незалежних періодів, так званих ендів (end).
Щітка для кьорлінга Протягом одного енда команди по черзі випускають по 8 каменів. При розиграші каменя гравець відштовхується від стартової колодки і розгонить по льоду камінь. При цьому він намагається або добитися зупинки каменя у визначеному місці, або вибити із залікової зони камені супротивників, залежно від поточної тактичної мети. Інші гравці команди можуть за допомогою спеціальних щіток терти лід перед каменем, тим самим злегка підправляючи його рух.
Після того, як розіграні всі 16 каменів, робиться підрахунок окулярів в енді. Враховуються тільки ті камені, які знаходяться усередині удома. Команда, чий камінь опинився щонайближче до центру, вважається енд, що виграла. Вона отримує по одному очку за кожен камінь, що опинився ближче до центру, чим всі камені супротивника.
Останній кидок дає дуже велика перевага команді. У першому енді порядок команд визначається жеребкуванням, у всіх подальших право останнього кидка надається такою, що програла попередній енд команді. Якщо ж у фінальній позиції ні у кого не опинилося каменів в будинку, енд закінчується нульовій нічиїй, і право останнього кидка залишається у тієї ж команди. Тому часто вигідно «прокинути» останній камінь, замість того, щоб заробити всього одне очко.
Переможець визначається по сумі окулярів у всіх эндах. У разі рівності окулярів після 10 ендів призначається додатковий період, званий екстра-ендом (extra end), переможець якого і стає переможцем матчу. Право останнього кидка в екстра-енді надається, аналогічно попереднім періодам, команді, що програла десятий енд.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.