Апендицит - це справжнє стихійне лихо, тому що виникає він майже завжди раптово й вимагає вживання невідкладних заходів. І отут уже нічого - не розсмокчеться саме по собі (буває, але на це не варто сподіватися). Щоб...
Апендицит - це справжнє стихійне лихо, тому що виникає він майже завжди раптово й вимагає вживання невідкладних заходів. І отут уже нічого - не розсмокчеться саме по собі (буває, але на це не варто сподіватися). Щоб не розгубитися й вчасно допомогти собі й своїм близьким, викликавши швидку допомогу, потрібно знати ознаки цього не частого, але, проте, досить грізного захворювання.
Що таке апендицит і причини його виникнення
Апендицит - це запалення червоподібного відростка сліпої кишки. Сліпа кишка є початковою частиною товстого кишечнику, розташована вона вертикально, їжа по ній рухається знизу нагору. До сліпої кишки прилягає червоподібний відросток (порожня трубка невеликого діаметра). Апендицит може бути гострим і хронічним.
Причиною запалення червоподібного відростка є застій у ньому вмісту при закритті отвору між червоподібним відростком і сліпою кишкою (перегин відростка, калові камені, сторонні предмети, густий вміст) і активного впровадження в стінку червоподібного відростка бактерій-мешканців кишечнику ( кишкової палички, стафілококів і ін.), що викликають запалення.
Істотну роль у розвитку апендициту відіграють фактори, що привертають: характер харчування (м’ясна їжа викликає запори, сприяє виникненню гнильного шумування з виділенням великої кількості газів) і анатомічне розташування відростка.
Гострий апендицит
Гострий апендицит може бути простим, флегмонозним, апостематозним, флегмонозно-виразковим і гангренозним. Починається запалення з гострого порушення кровообігу в стінці відростка, набряку й швидко наростаючих ознак запалення. До кінця першої доби запалення поширюється на всі шари стінки відростка, стінка товщає, у просвіт відростка виділяється гній. Якщо при цьому в стінці відростка утворюються множинні дрібні абсцеси (гнійники, обмежені капсулою), то це апостематозний вид апендициту. Іноді запалення здобуває флегмонозний (гнійники без капсул) або флегмонозно-виразковий (з виразкою слизуватої оболонки відростка) характер.
Ознаки гострого апендициту
Основна ознака апендициту - біль у животі, який спочатку не має певного місця (болить увесь живіт), а потім, при наростанні запалення відростка, біль міняється й може бути чітко визначений на одній невеликій ділянці.
При гострому апендициті може підвищуватися температура (але може й не підвищуватися), виникати нудота й блювота - їх викликає тимчасова непрохідність кишечнику.
Які ускладнення можуть виникнути при гострому апендициті
При гострому апендициті може настати прорив стінки червоподібного відростка й тоді інфекція потрапить у черевну порожнину. Найчастіше це приводить до утвору періапендикулярного абсцесу (скупченню гною, обмеженого капсулою, навколо червоподібного відростка). Але інфекція може поширитися й на всю черевну порожнину - це грізне ускладнення називається перитонітом. Ще рідше виникає таке важке ускладнення апендициту, як зараження крові.
Іноді запалення червоподібного відростка може викликати тимчасове припинення (парез) роботи м’язів кишечнику, що здатне привести до непрохідності кишечнику. Ознакою такого ускладнення є наростаючі здуття живота, нудота й блювота.
Хронічний апендицит
Хронічний апендицит звичайно розвивається після перенесеного гострого й характеризується розростанням сполучної тканини на місці перенесеного запалення, а також періодично виникаючими запальними процесами в стінці червоподібного відростка, що приводить до спаювання відростка з навколишніми тканинами. Іноді у відростку накопичується серозна рідина, і він перетворюється в кисти.
Діагностика апендициту
Діагностика будується на ретельному огляді хворого лікарем. Для підтвердження діагнозу застосовується підрахунок числа лейкоцитів у крові хворого (воно наростає в міру розвитку запалення).
Якщо, незважаючи на аналіз крові, установити точний діагноз не вдається, то проводять рентгенологічне (можна виявити каловий камінь, який закупорив вихід із червоподібного відростка) або ультразвукове (можна, щоправда, не завжди, побачити збільшений відросток або абсцес) дослідження.
Лікування апендициту
При гострому апендициті проводиться операція видалення червоподібного відростка (апендектомія).
У цей час апендектомія проводиться за допомогою розрізу (лапаротомічний метод) і за допомогою спеціальних інструментів, що вводяться через невеликі отвори в черевній стінці (лапароскопічний метод). Другий метод менш травматичний і звичайно не викликає ускладнень, але червоподібний відросток часто має такі анатомічні особливості, що іноді з лапароскопічного методу доводиться переходити на розріз і виконувати операцію традиційним способом. Лапароскопію також неможливо провести при наявності ускладнень.
При наявності періапендикулярного абсцесу або перитоніту спочатку проводиться лікування антибіотиками, гній виводиться за допомогою дренажу (системи трубок), а потім уже проводиться апендектомія.
Бувають випадки видалення незміненого червоподібного відростка, це доцільно, тому що його краще вилучити, чим пропустити й не вилікувати апендицит, що починається.
Ознаки апендициту повинен знати кожний: пропустити це захворювання смертельне небезпечно.
"Депортація або екстрадиція злочинців, кримінальних авторитетів або осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України, не належить ні до меж компетенції Управління державної охорони України, ні до моїх повноважень, як його начальника", – заявив він.
За попередньою інформацією, подія сталась у результаті необережного поводження з пічним обладнанням в одній із в/ч, яка виконує бойові завдання на Донецькому напрямку.
Прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань, не довше 5 років від дня набрання чинності нового УПК (19 листопада).
Кучма заявляє про неприпустимість революції, Жванія виходить з "Нашої України", Тимошенко посміялася з жартів Путіна над Ющенком та Саакашвілі, політики ЄС очікують з боку Януковича зриву підписання Угоди про асоціацію...
Апендицит - це справжнє стихійне лихо, тому що виникає він майже завжди раптово й вимагає вживання невідкладних заходів. І отут уже нічого - не розсмокчеться саме по собі (буває, але на це не варто сподіватися). Щоб...