uasol.com
Додати статтю | Реєстрація
Інтернет і сервіси
Авто і Мото
Бізнес і фінанси
Будівництво та ремонт
Будинок, сім'я
Все про меблі
Дієти, ваша фігура
Діти і батьки
Закон і Право
Захоплення і хобі
Зв'язок
Комп'ютери
Краса, мода, імідж
Кулінария
Культура та мистецтво
Лекції, посібники
    Cоціологія и психологія
    Іноземні мови
    Банківська справа
    Державне право
    Економіка
    Електротехніка и електроніка
    Криміналістика
    Маркетінг
    Математика
    Різне
    Спорт
    Страхування
    Українська мова
Люди, суспільство
Медицина і здоров'я
Наука і освіта
Політика
Промисловість
Реферати
Робота, працевлаштування
Спорт
Товари і послуги
Туризм і подорожі
Чоловік + Жінка
  Морські свинки. Утримання і догляд.  
  Створення рінгтонов 
  Ліки для лікування кандидозу (молочниці)  
  ПЕРШІ ОЗНАКИ ВАГІТНОСТІ 
  Материк Євразія 
  Черепахи: утримання та догляд 
  ПОВНА ТАБЛИЦЯ КАЛОРІЙНОСТІ ПРОДУКТІВ  
  ОРХІДЕЯ В БУДИНКУ - ДОГЛЯД 
  Що це таке вегето-судинна дистонія? 
  Як скласти бізнес-план 
Каталог україномовних статей - uasol.com
 укр
 eng
 рус
ШУКАТИ!
Запам'ятати сторінку | Зробити стартовою | Поділитися з товарищем
Націоналізм та антиімперіалізм
Націоналізм та антиімперіалізм
Деякі ліві партії вважають, що певні види націоналізму мають прогресивну дію. Саме так виглядала ситуація в час розквіту антиколоніальних рухів в 50 і 60 роки, але навіть в цей час проявилися антиемансипаторські тенденції націоналізму.


Деякі ліві партії вважають, що певні види націоналізму мають прогресивну дію. Саме так виглядала ситуація в час розквіту антиколоніальних рухів в 50 і 60 роки, але навіть в цей час проявилися антиемансипаторські тенденції націоналізму. Зараз ситуація у світі настільки змінилася, що націоналістичні рухи більше не надають своєї підтримки щодо захисту проти пригнічування (що тим не менш створює критику пригнічувачів).
   
   Національна держава (міщанська чи революційно-бюрократична) створюється на базових засадах, а саме на громадянстві та закріпленні власної території. Це завжди означає відмежовування від інших (які не належать до населення держави) і посилання на історичні події, які обґрунтовують це як відсторонення, так і право на визначену територію. Це означає расизм та пригнічення меншин. Національна держава - це певний вид єдності, який охоплює різні класові прошарки. Капіталісти також є частиною нації, так само як працівники та селяни. Якщо націоналізм стане антикапіталістичним, то цю єдність слід захищати від «іноземного капіталу» чи від «непродуктивного фінансового капіталу», який є структурно антисемітським. Цей «іноземний капітал» може швидко перетворитися у «євреїв».
   Ленін розумів важливість права самовизначення людей як своєрідний тактичний пароль – тим не менш він вимагав від своїх однопартійців в пригнічених країнах приєднатися до революції. Радянський союз через поразку світової революції перетворився на соціалістичну країну, а пізніше став національною державою, яка змогла змінити застійний розвиток феодально-селянської економічної формації на сучасну промислову країну, оскільки держава від’єднувалася більшою мірою від світового ринку.
   Російська революція була революцією селян, а всі інші тріумфаторські громадянські війни, що проходили під комуністичними гаслами (Китай, Югославія та інші) потім стали перетвореннями аграрного суспільства. Селянський елемент, національні успіхи у застійному розвитку та існування Радянського Союзу і Китаю зробили комунізм предметом зацікавленості для антиколоніальних рухів.
   
   Час розквіту антиімперіалізму

   
   Без сумніву, антиімперіалізм досягнув свого апогею в 50 та 60 роки. При цьому йде мова про фазу розвитку, в якій не лише «ліві» розпочали розмову про антиімперіалізм, а й практично кожний уряд, кожний рух від правих радикалів до лівих. Причиною цьому слугує певна історична ситуація:
   холодна війна створила одну з передумов антиімперіалістичного розвитку в Триконті. Спираючись на одну зі сторін наддержав чи шукаючи третій шлях щодо рухів, які спрямовані на підтримання політики неприєднання до блоку, можливо було зійти на незалежний простір, який, безумовно, залежав від структур капіталістичної експлуатації країн-метрополій. Ця певна незалежність повинна завдячувати «духу часу». Через комуністичну загрозу, практично всі країни (чи щонайменше економічно-розвинуті) обрали шлях відносно посиленого державного керування економічними структурами: високі податки в межах країни, великий націоналізований сектор та введення соціальних послуг від держави для всезагального благополуччя її жителів. Кейнсініанство було пануючою економічною теорією.
   Ця націоналістична політика, спрямована загальне благополуччя, була можлива в периферійних країнах під час застійного капіталістичного розвитку, а саме в тих країнах, які найрадикальніше апелювали проти капіталістично-імперіалістичної експлуатації. Держави, яким імперіалізм відмовив у такому розвитку шляхом воєнного втручання, змогли розвинути щонайменше економіку, яка пристосовувалася до світового ринку.
   
   Національно-визвольні рухи в час правління владою показали свої організаційні недоліки, які створили проблематичні напрямки розвитку політики:
   
   Через здобуття влади за допомогою освіченої на півночі еліти і військових структур здебільшого з’явилися авторитарні режими, які потім пригнічували кожну людину, думка якої суперечила поглядам держави. При цьому часто йшла мова про різні комуністичні напрямки, які виникали з однієї сторони через відношення до своєї батьківщини чи навіть з тактичних незгод.
   
   Прагнення до національної єдності призвело до пригнічення «меншин». Звичайно, частково це виникло через боротьбу проти імперіалізму, який використав для розколу рухів «етноси» та «національні меншини», які раніше були обмежені у своїх правах по відношенню до більшості населення.
   Через прагнення до національної єдності, орієнтуючись на відповідні братські держави, згодом між деякими державами спалахнули національні війни (війна між В’єтнамом та Китаєм, яка наробила найбільше шуму).
   
   Через національну орієнтацію завжди існувала неприхована співпраця з правими радикалами. Крім того імпліцитний, структурний антисемітизм був і є в націоналізмі відкритим, якщо мова йде про Ізраїль.
   Антиімперіалізм у метрополіях
   
   Через війну США у В’єтнамі, більша частина радикальних рухів після 1968 року була налаштована проти цього головного ворога, який стягнув свої війська в іншу країну. Частково в цих рухах зливалися націоналістичні мотиви лівих і революційних об’єднань. Антиамериканізм отримав культурний масштаб, який розвинувся в псевдонародність проти американської світової культури. Навіть якщо вони не стали різко радикальними, як наприклад Хорст Маллер, то антиамериканізм об’єднує багатьох, як наприклад об’єднання червоно-зелених в Німеччині, які змагаючись з США, здійснили інтервенцію на балканські острови.
   
   Антиімперіалізм на завершальній стадії

   
   Спочатку ліві антиімперіалісти постійно говорили про те (про комуністів взагалі мова не йде), що підримка націоналізму породить революцію. Спочатку мусило з’явитися національне визволення, лише після цього можливий розвиток революційних подій. Після розпаду Радянського Союзу все сталося навпаки. Ліві елементи суспільства стали маржиналістськими і націоналізм та інші напрямки політичного розвитку, пов’язаного з особистістю, як, наприклад, ісламський фундаменталізм стали домінуючими тенденціями у суспільстві. Скоріше ліві об’єднання ставали націоналістами ніж навпаки. Велика частина революційних й антиімперіалістичних держав і рухів пристосовувалася до домінуючого на сході капіталізму й розпочала процес демократизації. Інша частина перетворилася в націоналістичні, релігійні та орієнтовані на отримання грошей угрупування, які не сповідують емансипаторські та демократичні засади. Такі винятки, як Куба та партизанські рухи в Колумбії, що дотримуються стратегій минулих десятиліть, підтверджують ці правила.
   
   Причина спаду антиімперіалістичних рухів має багато пояснень, всі з яких пов’язані з реструктуризацією капіталістичної системи. При чому завершення існування радянського союзу означало лише останній крок й прискорення цих змін.
   
   За останні 30 років існував розвиток без впливу селян. Вперше в історії людства більшість населення проживає не в селі. Особливо це стосується Азії, Латинської Америки та Африки. З цим зміщенням змінюється також й опір проти (тоді ще переважно феодальної, зараз капіталістичної) експлуатації. В центрі уваги людства вже не сільські підпільні війни, а навпаки бунти людей, які вже не мають селянських мотивів, але й не знайшли свого місця в капіталістично-організованому процесі виготовлення продукції (прикладами є бунти проти міжнародного валютного фонду в країнах трьох континентів, починаючи з 80-х років. Безперечно це пояснює те, що реакційний антиімперіалізм організовується в останні десятиліття скоріше фундаментально, аніж націоналістично (як приклад, розмовне вживання слова базарис замість базис іранської революції).
   
   Наступне питання стосується зникнення національно-економічних альтернатив. Більше не існує жодного шансу, щоб провести застійний розвиток шляхом з’єднання зі світовим ринком. Навпаки, кожна нова «незалежність» призводить до того, що віддалення від світового ринку спричиняє тотальну бідність. З середини вісімдесятих років існує хвиля демократизаційних процесів (від Філіпін, південноамериканських країн до Африки). Логічним є те, що населення покладало свої надії на західну демократизацію, оскільки більше не існувало жодної позитивної альтернативи. Як наслідок, дані ілюзії щодо західного розвитку були розвіяні.
   
   Капіталістичний розвиток притримувався того, що бідність і багатство не обов’язково протистоять один одному. Бідні райони та регіони виникли в гетто метрополій, так само як розвивалися багаті острови в країнах трьох континентів. Як мала виглядати боротьба між експлуататорами та експлуатуючими?
   В останній час виступали помірковані антиімперіалістичні активісти, яких виховував захід проти антиімперіалістично-націоналістичної та комуністичної загрози і потім відмовився від них (від Нор’єги й Садама Хусейна до Мілошевіча). Якби їх не побороли військовим шляхом, у певний час вони б були готові знову увійти в довіру західної системи, як це зробив Мілошевіч з прагматичних цілей (наприклад, Дейтонський договір 1995).
   
   Неможливість існування успадкованого антиімперіалізму не повинно засмучувати нас, навпаки, тріумфуючі елементи ніколи не були чимось більшим, аніж просто способом застійного розвитку в межах капіталістичної світової системи. Отримання влади в часи громадянської війни всередині національної держави стало пережитком минулого. Тільки зараз могла б відбутись соціальна революція, яка повинна була б сколихнути весь світ і якій не дозволялося б обмежуватися націоналістичними (чи фундаменталістськими) напрямками політики особистості.
   
   Статтю підготували спеціалісти київського бюро перекладів.
   

Автор: EkaterinaGlebova | Відгуки: 0 | Перегляди: 2349 | 12/06/2014 Лекції, посібники - Державне право

Ссылка на статью:


Коментарій
    Delia15:57 05-07-2016    
That insight solves the proeblm. Thanks! http://jsolelir.com [url=http://cmgvckjp.com]cmgvckjp[/url] [link=http://rnricpmq.com]rnricpmq[/link]
    Candie14:46 04-07-2016    
Thank you so much for this <a href="http://cgwegvukmxa.com">arielct,</a> it saved me time!
    Buddy09:27 04-07-2016    
I rellay needed to find this info, thank God! http://zwbpqwuuqen.com [url=http://eegogf.com]eegogf[/url] [link=http://thywpxdsokl.com]thywpxdsokl[/link]
    Livia05:12 03-07-2016    
I just hope <a href="http://zbnoxwbwrnp.com">whevoer</a> writes these keeps writing more!
    Johnelle02:49 02-07-2016    
Oh well, great job Rangers, you made baseball around here renaevlt,had a great season and made me love a new spo.Kudos gentlemen.

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус  |  eng 
20.11.2017 12:07

Гелетей відповів Саакашвілі: Депортація злочинців – не справа УДО

"Депортація або екстрадиція злочинців, кримінальних авторитетів або осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України, не належить ні до меж компетенції Управління державної охорони України, ні до моїх повноважень, як його начальника", – заявив він.
20.11.2017 11:55

Троє бійців АТО загинули в неділю через пічку

За попередньою інформацією, подія сталась у результаті необережного поводження з пічним обладнанням в одній із в/ч, яка виконує бойові завдання на Донецькому напрямку.
20.11.2017 10:51

ГПУ втратила право починати розслідування

Прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань, не довше 5 років від дня набрання чинності нового УПК (19 листопада).
20.11.2017 09:00

Хроніка 20 листопада. "Хі-хі" Тимошенко з Путіним, і очікування в ЄС провалу Угоди

Кучма заявляє про неприпустимість революції, Жванія виходить з "Нашої України", Тимошенко посміялася з жартів Путіна над Ющенком та Саакашвілі, політики ЄС очікують з боку Януковича зриву підписання Угоди про асоціацію...
20.11.2017 01:29

РФ спровокувала гуманітарну катастрофу на Донбасі - Клімкін

Через дії Росії на Донбасі виникли гуманітарна та екологічна катастрофи.
20.11.2017 00:30

Президент Зімбабве Мугабе не подав у відставку

Президент Зімбабве Роберт Мугабе не виправдав очікувань, не оголосивши про відставку в зверненні до народу.
19.11.2017 23:48

Аваков: У НФ уже готовий проект зміни Конституції

У партії "Народний фронт" є готовий проект конституційної реформи, за яким "усувається дуалізм влади".
19.11.2017 22:16

Президент Зімбабве Мугабе подає у відставку - AP

Президент Зімбабве Роберт Мугабе йде у відставку після майже чотирьох десятиліть при владі.
Усі новини