Для кожної людини цілком природно прагнути незалежності та самостійності. Саме тому спостерігається тенденція до зростання кількості юнаків та дівчат, які, почуваючись дорослими, намагаються реалізувати своє бажання працювати і отримувати гідну оплату праці. У свою чергу, і роботодавці все охочіше приймають на роботу неповнолітніх, оскільки підлітки, будучи законодавчо необізнаними, погоджуються на запропоновану винагороду за свою працю. Отже, і неповнолітнім, перш ніж розпочати пошуки роботи, і роботодавцям, перш ніж прийняти їх на роботу, корисно ознайомитися з положеннями КЗпП України та деяких інших нормативно-правових актів, якими регулюються трудові правовідносини з неповнолітніми. Зрозуміло, що йтиметься про осіб, які ще не досягли 18 років — вони, відповідно до чинного законодавства України, вважаються неповнолітніми. У трудових правовідносинах їх прирівнюють у правах до повнолітніх, і вони, так само як і повнолітні, зобов’язані чесно й сумлінно працювати, вчасно й точно виконувати розпорядження роботодавця, додержуватися трудової дисципліни тощо. А от у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні мають певні пільги, встановлені законодавством України і про це прямо зазначено у ст. 187 КЗпП. За загальним правилом, що міститься у частині першій ст. 188 КЗпП, допускається приймати на роботу лише неповнолітніх осіб, які вже досягли 16 років. Щоправда, як виняток, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника), можна приймати на роботу й осіб, які досягли 15 років. Також допускається приймати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Але це, виходячи зі змісту частини третьої статті 188 КЗпП, можливо, якщо додержуватися таких умов: • прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають лише учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів; • такі особи можуть виконувати тільки легку роботу, яка не заподіює шкоди їхньому здоров’ю; • їхня робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися винятково у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул); • потрібна згода одного з батьків (або особи, що їх замінює − усиновлювача чи опікуна). Крім того, усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі, до досягнення ними 21 року, вони щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП). За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата, а от за період проведення медичного огляду під час прийняття на роботу виплату заробітної плати чинним законодавством не передбачено. Звільнення неповнолітніх працівників з ініціативи роботодавця згідно зі ст. 198 КЗпП допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Наслідком звільнення без такого погодження (воно має кваліфікуватися як звільнення без законних підстав) буде поновлення на роботі неповнолітнього працівника з оплатою йому вимушеного прогулу. Разом з тим одержання подальшої (вже після звільнення) згоди відповідного органу у справах дітей на звільнення працівника, що не досяг 18 років, не суперечитиме чинному законодавству, оскільки у ньому не передбачено, що згода на звільнення має бути попередньою. Крім цього, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування. Треба відзначити ще одну особливість припинення трудових правовідносин з неповнолітніми: відповідно до чинного законодавства розірвати трудовий договір з працівником, який ще не досяг 18 років, можна не лише з ініціативи роботодавця та самого неповнолітнього працівника, а й з ініціативи батька чи матері (усиновлювача чи піклувальника), а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Щоправда, цей варіант припинення трудових відносин з неповнолітнім можливий лише у разі, коли подальше виконання трудового договору загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Праця неповнолітніх
