У прадавніх слов’ян рік розпадався на дві половини — літню й зимову й починався з першого весняного місяця — березня. Уважалося, що саме із цієї пори природа пробуджується від зимового сну до життя...
У прадавніх слов’ян рік розпадався на дві половини — літню й зимову й починався з першого весняного місяця — березня. Уважалося, що саме із цієї пори природа пробуджується від зимового сну до життя. Відповідно стародавньому місяці слову "Весна наречеться, яко діва прикрашена красотою й добротою, сяє чудно й преславне, яко дивитися віємо зрячим доброти ея, улюблена бо й солодка всім". У Болгарії й у нас цей місяць іменують березнем, однак поляки називають його мажец, серби — ожуйак, словаки — бржзень, чехи — бженень і бржезень. Ще він носить і такі імена: березень, сонцечник, каплюжник, протальник, водотік, свистун. У березні від землі, що просихає, іноді теплий парок піднімається, з полів пахучим вітерцем тягне, звідси назва — парник, городник, тому що на город покликав. Березень — веснівка, весно вій — первісток весни, вісник майбутніх теплих днів: "Тепло віє, старих гріє", а ще різні погодний — невірний і підступний. На перший місяць весни доводилося й чимало святкових обрядів. 14 березня, тобто на Євдокію, прислухаються до голосу бабака. Його тривалий свист сповіщає про прихід весни. Прикмети березня. Якщо на Федота (4 березня) сніжний замет — до пізньої трави. День знаходження глави Іоанна Предтечі (6 березня) погоджували з поведінкою птахів. У цей день перелітні птахи вертаються з теплих місць, а зимуючі в’ють гнізда. Якщо вони в’ють їх на сонячній стороні дерев або будинків, то літо буде холодним, і навпаки. Якщо в цей день випаде сніг, то Великдень буде холодний, якщо буде сухо — не буде дощу й у Великдень. Роги місяця яскраві й круті — до морозу. На Василя Капельника (13 березня) завжди буває відлига, сонце в колах — до врожаю. Багато прикмет пов’язане з Євдокією (14 березня). " Яка Євдокія, таке й літо", "Звідки вітер подує, звідти прийде й весна", "Якщо ясно — рік прекрасний". Ясна погода в цей день передвіщає врожай пшениці, жита й трави. "У Євдокії вода — в Єгора (6 травня) трава". Якщо гайворони прилетіли до 14 березня — бути літу мокрому, а сніг зійде рано. Якщо сонячно — урожай на огірки, а якщо дощ — літо буде мокрим і теплим. "Якщо курочка на Євдокію нап’ється, то і ягничка на Єгора нап’ється". Якщо на Федота (15 березня) легковажно й холодно, то довго не буде з’являтися трава: "На Федота замет (вітер, заметіль) — усе сіно знесеш (довго трави не буде)". На Гарасима (17 березня) прилетіли гайворони — до початку весни. У народі говорили: "Грак на горі — весна надворі", "Грак зиму роздзьобав". На Сорок Святих (22 березня) день із ніччю міряються. Уважається, що із цього дня повинна початися справжня весна. До цього свята звичайно пекли жайворонків, у більшості випадків з розпростертими крильцями, що як би летять, і із чубчиками. Пташок роздавали діткам, і ті з лементом бігли закликати жайворонків, а з ними й весну. Таке печиво роздавали й сусідам, щоб краще неслися кури й насиджувались яйця. Дівчата ж у цей день варили сорок вареників. Якщо в цей день тепло, то стільки днів і протримається воно, а Холодно — бути сорока заморозку. Хмарно й мороз — скоро буде тепло й можна буде сіяти. На Олексія (30 березня) "покинь сани, споряджай віз". Настав час діставати вулики. У цілому календарна-весна починається в перший день березня, фенологічна — з перших таловин і пролісків, метеорологічна — з переходом середньої добової температури повітря через 0°С убік тепла, астрономічна — не залежить від капризів природи й наступає завжди 21 березня, у день весняного рівнодення. За астрономічним даними, весна коротше літа, але й триваліше осені й зими
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
У прадавніх слов’ян рік розпадався на дві половини — літню й зимову й починався з першого весняного місяця — березня. Уважалося, що саме із цієї пори природа пробуджується від зимового сну до життя...
