Щоб знати, як боротися, розберемося, що таке стрес. Першим дав визначення стресу канадський фізіолог Ганс Селье. В одному зі своїх виступів у Празі він говорив, що стрес - це все, що веде до швидкого старіння ...
Щоб знати, як боротися, розберемося, що таке стрес. Першим дав визначення стресу канадський фізіолог Ганс Селье. В одному зі своїх виступів у Празі він говорив, що стрес - це все, що веде до швидкого старіння організму або викликає хвороби. Стрес цей стан загальної напруги організму, що виникає в людини під дією надзвичайного подразника.
Наприклад, ми тремтимо, коли нам холодно - це захисна реакція організму, що допомагає краще виділяти тепло, потіємо, коли нам пекуче, і випар поту прохолоджує нас. Несприятливі фактори викликають реакцію стресу, а людина, частіше несвідомо, намагається пристосуватися до нової ситуації. Потім дії несприятливих факторів відходить на другий план, людина знаходить рівновагу, і стрес не дає ніяких наслідків, або людина не справляється із ситуацією й, як наслідок, виникають фізичні або психічні відхилення.
У різних стресових ситуаціях реакція кожного організму сугубо індивідуальна. Струсу зазнає весь організм, а рветься слабка ланка. Тому важлива роль у розвитку хвороби під впливом стресу належить вихідному стану організму.
Проте, допомогти собі ми все-таки можемо. Наприклад, легко впоратися зі стресовою ситуацією, якщо перемкнутися на улюблене заняття. Хобі - одне з головних озброєнь у боротьбі зі стресом. Якщо у вас є улюблена справа, ніяк не пов’язане з вашою постійною роботою, ви вже менш піддані стресу.
Заняття спортом також допомагають у боротьбі зі стресом. Спорт є одним з основних джерел заряду бадьорості й енергії. Багато аматорів спорту випробували на собі стан ейфорії, безпричинної радості після години іншого тренування. Це свого роду теж є профілактикою стресу. Можна сказати, що люди, що регулярно займаються фізичними вправами, прищеплюють собі імунітет до стресу. Давно відомо, що фізично активні люди менш піддані різним захворюванням, чим люди малорухомі, а як ми вже з’ясували, стрес - це поштовх до збою в організмі, у результаті якого може постраждати яка-небудь його частина.
Методом боротьби зі стресом може бути й такий приємний час перепровадження, як зустріч і спілкування із друзями. Зовсім не обов’язково виливати їм душу, якщо ви того не бажаєте. Досить просто поговорити на відвернені теми, посміятися або сходити в кіно, на концерт, у театр. Такі масові заходи благотворно впливають на наш емоційний стан. По-перше, вони ведуть від насущних проблем, по-друге, дають можливість виплеску емоцій, які, буває, збираються місяцями, а то й роками.
Медитація є відмінним помічником у боротьбі зі стресом. Медитація - це процес, спрямований на приведення себе в стан зосередженості й супроводжується розслабленням і відчуженістю. Не сприймайте процес медитації як щось незбагненне. Звичайно, з першого разу досягти повного відсторонення не вийти, але, приділяючи цьому дійству 10-15 хвилин у день, ви легко навчитеся розслаблюватися. Крім того, сама спроба медитувати відволіче вас від реальності.
Отже, зручно сядьте й закрийте очі. Повільно розслабте все тіло - голову, шию, руки, тулуб і ноги. Дихаєте рівно й спокійно, на видиху повторюйте слово або фразу, або молитву заздалегідь обрану вами. Слова можуть бути будь-якими, аби тільки вони були спокійними й умиротвореними. Замість слів можна використовувати будь-який звук, без праці, що вимовляється на видиху. Зосередьтеся на ньому, помітьте, як ви його виголошуєте, який зміст він несе. Якщо виникають сторонні думки, скажіть собі « однаково» і продовжуйте медитувати далі. По закінченню 10-15 хвилин, посидите небагато, а потім повільно відкрийте очі й устаньте. Звичайно, найефективніше не чекати, коли ваш стан стане нестерпним. Найголовніше не доводити себе до крайності. Стрес - це не хвороба, стресові ситуації супроводжують нас протягом усього життя. Постарайтеся вже зараз навчитися приводити себе в стан рівноваги, і тоді ніякі хвороби вам не страшні, а життя здасться легким й захоплюючим
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.