Лейкемія або лейкоз це захворювання кісткового мозку, яке найчастіше зустрічається в дітей і приводить до раку крові. Кров заповнюється незрілими пухлинними клітинами, змушуючи людину страждати. Найстрашніше, що лейкоз одне з розповсюджених захворювань, причини якого дотепер не встановлені.

Як з’являється лейкемія

Як відомо, клітини, які входять до складу нашої крові мають властивість старіти й умирати. Тоді в «утробі» - стовбурних клітинах  кісткового мозку з’являються нові.  Це еритроцити, які розносять кисень, тромбоцити, що сприяють згортанню крові й лейкоцити, - вони борються з різними інфекціями.

Іноді в цій системі відбувається збій і в кров надходять недоспілі клітини. У величезній кількості вони  розходяться по кістковому мозкові, а потім і по всім тілу, даремно споживаючи живильні речовини, які призначені для повноцінних кров’яних клітин. Ці недорозвинені клітини називаються бластами. Чим більше бластів, тим менше стає здорових клітин. Наприкінці - кінців, кістковий мозок припиняє виробляти здорові повноцінні клітини. Опірність інфекціям падає, відкриваються кровотечі, з’являється кисневе голодування. Від виснаження людина може загинути.

Причини

Точні причини розвитку лейкозу поки не встановлені. Передбачається, що в дітей лейкемія розвивається через перенесення інфекційних захворювань  у віці, коли малята тільки вчаться ходити. Французькі вчені називають однієї із причин підвищений вміст у повітрі продуктів згоряння бензину, відходів заводів з виробництва гуми або пластмаси. У людей, які дихають таким повітрям імовірність занедужати лейкемією підвищується в чотири рази.

Симптоми хвороби

При лейкемії людина швидко утомлюється, почуває постійну слабість. Апетит у нього зникає. Буває безпричинне підвищення температури. Хворий може відчувати біль у суглобах, у хребті. Іноді хвороба характеризується здуттям живота. Це відбувається через сильне збільшення печінки й селезінки. Тому що імунітет різко знижується, страждаючі лейкемією часто хворіють простудними й інфекційними захворюваннями, у них починають кровоточити ясна, можливі маткові кровотечі й кров з носа. При лейкемії від найменшого удару утворюються синці на тілі, набухають лімфатичні вузли. На шкірі може з’явитися безліч синюватих крапок, що нагадують сліди від голки. Проблема полягає в тому, що всі ці симптоми можуть ставитися до різних захворювань. Тому лікар, навіть самий кваліфікований зможе розпізнати лейкемію тільки після обстеження.

Обстеження

У першу чергу у хворого беруть загальний і біохімічний аналіз крові, що б розглянути рівень кров’яних тілець. Так само досліджується кістковий мозок. Для цього беруть на аналіз небагато кісткового мозку, узятого з тазостегнової області. Так само проводиться рентген грудної клітки, щоб визначити стан органів грудної частини. Ще є кілька аналізів, які не обов’язкові. Вони проводяться тільки по гострій необхідності.

Лікування лейкемії

Лікується лейкемія дуже важко, особливо, якщо занедужала дитина. Лікування відбувається у два етапи. Перший це інтенсивна терапія. Триває вона близько півроку. Під час цього періоду людині ставлять уколи й крапельниці, щоб знищити бласти. Лікар повинен стежити, щоб лікування призначалося правильно. Ліки повинні вбивати бласт, але дозволяти здоровим кліткам ділитися. Так само використовується лікування центральної нервової системи. Іноді при лікуванні лейкозу з’являються побічні ефекти запалення на пальцях або в роті, їх змазують спеціальним розчином. При лікуванні лейкемії у хворих випадає волосся, з’являється діарея, блювота. Це наслідки хіміотерапії, основного методу лікування лейкемії.

Другий етап лікування менш інтенсивний, але більш тривалий - півтора року. Людина перебуває вже не в стаціонарі, а вдома. Лікування полягає в прийманні таблеток.  Періодично хворий повинен  здавати аналізи, щоб лікарі могли стежити за ходом лікування. 

Відразу треба настроїтися на те, що вилікувати повністю лейкемію може, і не вдасться, а от добитися ремісії цілком можливо. Необхідно надалі стежити за своїм харчуванням, щоб імунітет був гарний, відрегулювати сон і відпочинок. Перш ніж приймати ліки, навіть,  проти головного болю треба обов’язково проконсультуватися з лікарем. Якщо людина навчиться жити зі своєю хворобою, то профілактичні заходи стануть звичкою, і вона не буде відокремлювати себе від здорових людей.

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: