Червоний плоский лишай є розповсюдженим шкірним захворюванням, що протікає, як правило, у хронічній формі. Найчастіше «жертвами» цієї дерматологічної патології стає контингент середньої й старшої вікових груп, в основному жінки.

Причини й клінічні симптоми

Основною причиною виникнення червоного плоского лишаю є порушення бар’єрної функції шкірного покриву. Але з нізвідки таке порушення не з’являється: воно розвивається в результаті негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, таких як нервово-емоційний стрес, контакт шкірної поверхні з хімічними речовинами в побуті або на виробництві, уживання деяких лікарських засобів, ушкодження шкіри. Крім того, частою причиною розвитку червоного плоского лишаю є запально-інфекційні захворювання внутрішніх органів, особливо шлунково-кишкового тракту й ендокринних органів, а також стану, при яких страждає імунна система. Це веде до ослаблення загальних захисних функцій організму й створює передумови для розвитку даної хвороби. Велика роль у виникненні захворювання приділяється також алергійним реакціям, які можуть бути спровоковані при взаємодії з різними речовинами хімічної або біологічної природи.

Вогнищами виникнення червоного плоского лишаю найчастіше є поверхні тіла,що згинаються: пахвові западини, передня поверхня ліктьового й задня поверхня колінного суглобів, зона пахових складок, промежина і так далі. Крім того, вражаються слизуваті оболонки порожнини рота й зовнішніх статевих органів, причому шкірні покриви іноді в патологічний процес не втягуються.

Типовий клінічний прояв червоного плоского лишаю виглядає у вигляді шкірних висипань червоно-синього кольору. Характер такого висипу змішаний: це можуть бути бляшки, пухирці, ранки з воронкоподібною западиною по середині, по зовнішньому вигляду, що нагадує пупок. Висипання характеризуються сверблячкою, іноді настільки сильною, що пацієнти в буквальнім значенні слова «не знаходять собі місця»: стають дуже неспокійними, дратівливими, не можуть заснути.

Нерідко в пацієнтів деформуються нігті. Вони стають горбистими, стоншеними, з борозенками й поглибленнями на нігтьовій пластинці.

Періодично червоний плоский лишай здатний протікати по невластивому для даної патології типі. У зв’язку із цим клініцисти розрізняють так звані атипічні форми захворювання: гіпертрофічну, атрофічну, пухирчасту, гостру й деякі інші. Атипічні форми хвороби можуть значно утруднити правильну постановку діагнозу.

Лікування й профілактика

Терапію червоного плоского лишаю слід проводити комплексно під спостереженням дерматолога. Насамперед, необхідно визначити причини виникнення хвороби, оскільки місцеве лікування без усунення основного хвороботворного фактора буде малоефективним. Для початку на аналіз направляється зразок ураженої тканини для виявлення алергійних реакцій. Одночасно із цим проводять загальне медичне обстеження для визначення функціонального стану внутрішніх органів.

Після одержання повної картини стану хворого лікар розробляє відповідну лікувальну тактику. У кожному разі проводять симптоматичне лікування для заспокоєння хворого, усунення сверблячки й нормалізації сну. Зовнішньо призначають гормональні мазі, суміші з ментолом, лимонною кислотою й проти гістамінними засобами. Для загоєння виразок використовують солкосерілову мазь, масло з обліпихи або шипшини й деякі інші фітопрепарати. Дуже важливим елементом лікування є препарати для активації імунної системи.

Для профілактики червоного плоского лишаю виключають контакт шкірних покривів з хімічними речовинами побутового й промислового характеру, здатними спровокувати повторний сплеск захворювання. Крім того, регулярна (не менш двох раз у рік) санація порожнини рота, а також своєчасне відвідування гінеколога дозволять вчасно помітити розвиток червоного плоского лишаю на слизуватих оболонках. Дуже важлива роль у профілактиці захворювання належить загартовуванню організму, стійкості до нервових стресів і запобіганню розумової й фізичної перенапруги.

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: