Ну що ви! Не варто ідеалізувати багатодітні родини, це було б ще одним міфом. Сама по собі наявність декількох дітей у родині ще не дає ніяких індульгенцій ні на небі, ні на землі. Багатодітна родина – це саме по собі не добре й не погано, це просто особливий світ, зі своїми плюсами й мінусами, своїми радостями й проблемами

Всупереч поширеній думці, гроші – далеко не головна проблема в багатодітній родині. Ті, хто свідомо родить багато дітей або реально уявляють собі, яким чином вони будуть цих дітей ростити ( як правило, успішні професіонали, що відбулися, представники «середнього класу») або, якщо це люди глибоко віруючі, покладаються на те, що Бог, даючи дитину, дасть їй і їжу. Як правило, так воно й виходить.

Знову ж, у всіх різний рівень уявлення про матеріальне благополуччя: для одних норма – власний будинок з євроремонтом і дві машини, інші щасливі й у невеликій, просто обставленій квартирці. Адже, як відомо, кількість щастя ніяк не співвідноситься з кількістю грошей. Ну, а на нормальне харчування й освіту для своїх дітей сьогодні можна заробити, було б бажання, та голова й руки.

Спілкування нічим не заміниш

Родина, що полягає з мами, тата й однієї дитини, а тим більше – тільки з мами (або тата) і дитини не може дати маляті досвіду соціального спілкування, у ній кожний може жити у власному світі або налагоджувати лише одиничні зв’язки. А в сучасній родині, де немає строгих етичних норм взаємини між поколіннями, порушена ще й нормальна ієрархія.

Багатодітна родина – це міні-соціум зі своїми внутрішніми законами: дитина в ній виявляється й у ролі старшого, і в ролі молодшого, вона повинна налагоджувати контакти з кожним членом родини, спілкуватися з дітьми як своєї, так і протилежної статі, вчитися уступати й наполягати на своєму, захищати свою думку, проявляти гнучкість і великодушність.

При правильнім вихованні діти з багатодітних родин мають більш мобільну психіку, стійкіше до стресів і краще адаптуються в будь-якому колективі. А відповідальність і самостійність – наслідок побутових проблем, з якими зустрічається будь-яка родина, де більше двох дітей. Звичайно, у жодній «свідомо багатодітній» родині не стануть використовувати дітей як робочу силу, але завдяки все тим же неминучим побутовим проблемам, діти швидше здобувають навички самообслуговування. У багатодітній родині діти граючи чимало навчаються друг від друга, і ці знання й навички – набагато міцніше тих, які намагаються прищепити їм батьки.

Перша чарка колом

Виховуючи первістка, молоді мами й тата роблять чимало помилок: як відомо, перша чарка колом. А оскільки в більшості родин однією дитиною все й обмежується, батьки так і не здобувають позитивного досвіду й не можуть надалі нічим допомогти своїм вирослим дітям, коли ті, у свою чергу, обзаведуться родиною, а виходить, поставлять їх усі перед тією же проблемою. От і переміняються в нас одне за іншим покоління «перших млинців» домашнього виховання, а у свідомості людей складається міф про те, що виростити дитину – це кромішній кошмар, куди вже ще другого, а тим більше третього заводити!

Ну, а ті хто ризикує й родить другу, третю, четверту дитину, безумовно виграють: у них є шанс не тільки не повторювати свої минулі помилки при вихованні наступних дітей.

Можливо, зрозумівши, що робилося неправильно раніше, під корегувати і відносини зі старшими. А головне, спостерігаючи, як батьки управляються з їхніми молодшими братами й сестричками, старші придбають безцінний досвід сімейної педагогіки, не будуть у подальшому відчувати страх і розгубленість перед власними дітьми.

Багатодітна мама зуміє підготувати свою дорослу дочку до майбутньої вагітності, родів, годівлі грудьми, адже сама має дійсно багатий досвід! Взагалі, діти з багатодітних родин краще підготовлені до шлюбу. Вони розуміють відмінність чоловічої й жіночої психології, уміють іти на компроміс, дуже відповідальні, хлопчики не цураються «жіночої» роботи по дому, спритно управляються з дітьми.

Самітність не загрожує

Звичайно ж, є в багатодітних родинах і свої проблеми. Мабуть, сама серйозна – це неможливість викроїти окремий час для спілкування з кожною дитиною віч-на-віч, а дітям для нормального розвитку абсолютно необхідно пильна увага батьків. У дітей з багатодітної родини часто буває занижена самооцінка, тому що вони сприймають себе як частина великого колективу й мало замислюються про цінність свого «я».

У підлітковому віці це може обернутися гіпер компенсацією: дитина почне самостверджуватися всіма можливими й неможливими способами, доводячи свою унікальність і неповторність. Навіть при наявності дуже великої квартири в великих родинах і дітям, і дорослим не вистачає самоти, можливості тихо посидіти, залишитися наодинці зі своїми справами й думками. Підлітки часто дуже страждають, не маючи своєї кімнати, куди можна було б запросити друзів або кохану дівчину.

Та все-таки, багатодітна родина – це здорово. Адже кожна наступна дитина – це нова радість, нове, дивне відкриття

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: