Пам’ятаєте робочий ранок статистичної установи з фільму Службовий роман? З тих пір багато чого змінилося: дерев’яні перегородки поміняли на міжкімнатні панелі, комп’ютери прийшли на зміну рахункам і логарифмічній лінійці....
Пам’ятаєте робочий ранок статистичної установи з фільму "Службовий роман"? З тих пір багато чого змінилося: дерев’яні перегородки поміняли на міжкімнатні панелі, комп’ютери прийшли на зміну рахункам і логарифмічній лінійці.
Незмінним залишилося відчуття єдності колективу у відкритому просторі, ранкове обговорення домашніх проблем і здригування з появою начальства. Сьогодні таке приміщення називають open space. Додайте до цього дизайн у стилі hi-tech - і ви в "відкритому космосі".
Щастя в просторі
Наприкінці 20-х років минулого століття психолог Елтон Майо довів, що щаслива людина працює набагато краще, чим нещасна. Таку ідею просто не могли не помітити консультанти й бізнесмени. Кілька десятиліть через великі компанії стали влаштовувати своїх співробітників не в окремих кабінетах, а в офісі, перетвореному в єдиний простір, розділений перегородками. Наприкінці ХХ століття у відкритих офісах стали з’являтися столики з кавоварками й пересувні перегородки: так корпорації втілювали в життя ідею про щасливий персонал у форматі open space.
Про плюси й мінуси відкритого офісу знають усі: відчуття єдності, простота доступу до кожного співробітника, можливість негайно розв’язати важливі питання в режимі on-line, економія грошей при ремонті, безумовно, ставляться до позитивних моментів. Крім того, похід "у гості" до колеги або начальника не перетворюється в довгий, "масштабний" захід.
До речі, американські топ-менеджери останнім часом стали все частіше перебиратися на загальну територію, жертвуючи окремими кабінетами із шикарною обстановкою. Прикладу ген. директорів у свій час пішов і мер Нью-Йорка Майкл Блумберг: він проміняв свій розкішний кабінет на скромне робоче місце в open space. Добре, якщо начальству вдається "тримати дистанцію", а якщо ні, то доводиться використовувати фізичні бар’єри - інакше кажучи, перебиратися в кабінет.
Головне перевага кабінету - приватне. Навряд чи бесіда з юристом з особистих питань у відкритому офісі зробить комусь приємність. Кабінет - це маленький світ співробітника, його можна оформити за власним смаком, розставити сімейні фотографії й милі дрібнички. Втім, грамотний підхід дозволяє зробити це й в "приватному відсіку" відкритого офісу (якщо допускає корпоративна культура). Організації намагаються взяти все краще з обох систем, використовуючи елементи й відкритого офісу, і кабінету
Орендарі часто не витрачаються на перебудову, а намагаються підібрати такі приміщення, які відповідали б структурі їх офісу. При проектуванні бізнес-центрів вибирають модель, , що відповідала б запитам будь-якого клієнта, і найчастіше це відкритий офіс
Що нам варто в офісі будувати
Така організація робочого простору дозволяє раціонально використовувати місце - робоча площа збільшується приблизно на 30%. За словами провідного дизайнера компанії "Flexform" Наталії Селиванової, замовлення на обладнання відкритих офісів надходять і від російських, і від західних фірм майже в рівній пропорції. "Заощадити прагнуть усі. Судіть самі, мінімальна відстань між перегородками становить 1,20 м для рядового співробітника, стіни відсутні в принципі, якщо не вважати скляних перегородок і жалюзі для кабінетів керівників".
Роздільники можуть бути звуконепроникними й непрозорими, що значно підвищує їхню вартість, але робить робочі місця більш комфортними. "Перегородки у вигляді стелажів, у яких розташовується документація, література та інші дріб’язки, необхідні для діловодства - ще один спосіб раціонально використовувати простір""Соло". При цьому не варто забувати, що трудівники офісу зовсім не роботи і їм просто необхідно власне "простір". Керівники, які розташовують персонал спиною до свого кабінету, одержуючи можливість заглядати в екрани моніторів, піддають підлеглих сьогоденню психологічному пресингу.
Келії в задушливому офісі плюс стрес - не краща обстановка для ефективної роботи. Норма становить 5-6 кв.м на одного співробітника - це оптимально з погляду ергономіки й психофізіологічних особливостей людини. У наших умовах найбільше часто зустрічається 3,5 - 8 кв.м на одного співробітника. Такий досить великий розкид пояснюється особливістю роботи в офісі, інтенсивністю комунікацій, обсягом документації і т.д. "Краще, коли висота перегородок і шаф-стелажів не перевищує 1,4 м. При цьому треба враховувати розташування робочих місць. Головне - не саджати людей спиною до центрального проходу".
П’ятий вимір
Ураховувати ці вимоги нелегко, але для користі справи доводиться. Компанія "Екопсі Консалтинг", що недавно перемінила офіс, тепер розташовується в затишному особняку в центрі Москви. " Для зручності співробітників ми розміщаємо не більш 15 людей в одній кімнаті, розділеної перегородками."ЕкопсІ Консалтинг". - Опікуватися про психологічний стан співробітників, безумовно, необхідно. Але не завжди виходить усе зробити саме так, як хотілося б. Наприклад, ми планували облаштувати в офісі бібліотеку для консультантів, однак нові проекти зажадали залучити додатковий персонал, і тепер у цій кімнаті трудяться молоді фахівці".
Свіже повітря й простір - необхідні складові приємної й продуктивної роботи. Михайло Богданов, генеральний директор компанії BLM CONSORT, розповів, як у їхній компанії знайшли технічне рішення проблеми психологічного дискомфорту в open space: " Із задушливого, тісного приміщення ми переїхали в більш просторий офіс із потужними кондиціонерами, де площа open space становить 140 кв.м на 44 людинИ. До того ж були обрані досить високі й непрозорі перегородки". Організація, чия діяльність припускає активне спілкування з відвідувачами офісу, консультації й інтерв’ю, просто не може обійтися без гідних переговірних, у яких персонал проводить багато часу. BLM Consort передбачив 11 таких приміщень, в "Екопсі" не обмежилися конференц-залами і вибудували кімнати зі скляними стінами спеціально для екстрених нарад керівників різних напрямків.
Компанія, основний склад якої - технічні фахівці, чи навряд бідує в "надпровідностю" - тут важлива зосередженість на індивідуальній роботі. Рідка фірма розташовує технічну служб або фінансовий відділ у вільнім приміщенні. Неприйнятний open space і для співробітників, чия робота припускає високу конфіденційність, що мають доступ до фінансів, секретних матеріалів. Та й робота топ-менеджерів не обов’язково повинна протікати на очах співробітників
Своїми враженнями про роботу в офісах різного формату ділиться керуючий партнер консалтингової компанії Training & Consulting Pro group: "Коли я був співробітником нижчої ланки й працював в open space, я почував себе, як риба у воді. У міру підйому по службовим сходам з’явився деякий дискомфорт - не через ефемерний ореол нового статусу, а через елементарну відсутність конфіденційності".
Приблизно такі ж відчуття з’явилися й у комерційного керівника департаменту компанії Siemens: "Коли проект завершений, пройшли мозкові штурми й необхідність у постійній комунікації відпала, з’явилася потреба усамітнюватися, обговорювати закриті справи з колегами й керівництвом. На мій погляд, на певному етапі кращий варіант - коли кабінет керівника відділений від гравців "відкритого поля", однак це не повинне впливати на інтенсивність комунікацій з колегами, тому що це не тільки фізична, але й психологічна перешкода".
Порядок - насамперед
Знайома ситуація: необхідно виконати термінове завдання для шефа, прийдеться поламати голову, а навколо переговори, а то й зовсім чаювання із пряниками й анекдотами. Прохання "зменшити звук" ігноруються, або сприймаються як бурчання. Словом, догана від керівництва за бездарний звіт забезпечений.
Питання дисципліни у відкритому офісі компанії вирішують по-різному. Наприклад, Сергій Профатилов переконаний, що подібна компанія просто неконкурентоспроможна: рано або пізно пряники й балаканина доведуть або керівництво до "крапки кипіння", або компанію до банкрутства. Однак вживати конкретних заходів повинен усі той же керівник - наприклад, розділити день на годинник індивідуальної праці й колективної роботи.
Питання дисципліни у відкритому офісі компанії вирішують по-різному. " Необхідно виявити волю. Тон у колективі задають трохи співробітники і насамперед - керівник. Якщо порожні розмови, м’яко кажучи, не заохочуються ними, надалі проблем не буде". "Екопсі" дотримується концепції контролю над завданнями: "Коли співробітник чітко бачить мету, він виконує необхідні дії для її досягнення. Переговори в 15.00? Відмінно. Треба підготувати пропозиції по співробітництву. В 16.00 збори? Готовимо звіт. Динамічна робота не дає можливості позіхати й за законом шестірні "заводити" увесь офіс". При такому підході open space - не перешкода, а доброчинне середовище для ефективної роботи.
ТОЧКА ЗОРУ
Керівник служби керування персоналом компанії "Квазар Мікро.":- Безумовним плюсом open space є більш досконала система робочих комунікацій. Співробітники вільно спілкуються, колективно вирішують гострі проблеми. Крім того, відкритий офіс знімає так званий ранговий бар’єр, статусність, формується єдиний командний дух - керівник і підлеглі роблять одну справу. Співробітники розуміють мету роботи, розподіл ролей
Мінусом, на мій погляд, є шум, що заважає зосередитися. Це найчастіше стає причиною конфліктів. Причому врегулювати ці конфлікти практично неможливо, тому що вони, як правило, виникають спонтанно й невмотивовано. Крім того, як показує досвід, люди, усе життя працюючі в open space, втрачають навички самоорганізації, їм важко зосередитися, навіть залишаючись наодинці із собою. А це особливо актуально сьогодні, коли співробітники ( як правило, у високотехнологічних компаніях) усе частіше працюють віддалено, виконуючи завдання самостійно й висилаючи результати по Інтернету. Для цього треба володіти навичками саморегулювання й тайм-менеджменту
Я думаю, в основу роботи офісу майбутнього ляже принцип "ефективність роботи кожного - ефективність колективу в цілому". Чим більше люди будуть присвячувати себе роботі, тим менше буде конфліктів і менш значимим стане облаштованість офісу.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.