У лісі, в гаю, у парку, у саду можна зустріти звичайного їжачка. Він бігає не не таївшись, шарудить листям, голосно сопе, а коли їсть – прицмокує. Відчувши небезпеку, він звивається клубком. Цьому допомагають спеціальні м'язи на спині. Їжачок ховає незахищену мордочку й виставляє голки.
Голки – це колючий панцир, який захищає звірка від небезпеки. У дорослого їжака буває до 16 тисяч голок довжиною по 2-3 см, товщиною приблизно 1 мм. Голки мають форму веретена: сама товста їхня частина посередині. Колір їх сірий, але, якщо придивитися, то можна помітити, що на них чергуються темні й світлі смужки.
Їжаки народжуються голенькі, не колючі. Але вже через кілька годин вони покриваються білими й темними голками. Через два тижні малята відкривають очі. До цього часу голки вже тверді, як у дорослого їжака. Він їх може вже стовбурчити. Особлива поведінка заради свого захисту властива багатьом тваринам. Кішка сичить, вигнувши спину нагору. Бджола жалить. Їжачок ховається під колючим панциром.
Майже прозорі вушка витикаються з колючого панцира, а черевце незахищене, м'яке. Якби не було колючок, важко довелося б їжакам виживати. Однак не треба переоцінювати колючки. У деяких птахів досить гострі пазурі, до того ж «долоні» у них покриті товстою шкірою, і колючки їжака їм не страшні.
У лисиці таких «рукавиць» немає. Але говорять, що вона теж любить поласувати їжаками. Якщо поблизу є водойма або калюжа, то лисиця обережно підкотить клубок до води. Їжак повинен волею-неволею розвернутися. Цього - то й треба лисиці.
Вважається, що їжачкові потрібні колючки, щоб робити запаси грибів і яблук. Як не згадати ілюстрації В. Сутєєва! На них на колючках їжачок тримає яблуко. Багато - хто помилково вважає, що яблуками й грибами їжачки харчуються. Але це не так.
Їжачок – хижак. У будинках часто тримали його замість кішок. Спеціально на мишей він, звичайно, не полює, бо бігає не так швидко. Підстерігати здобич теж не в звичці звірка.
Не встановлено також, що змії займають видне місце в харчування їжаків. Але існують докази, що в місцях, де були знищені їжаки, з'являється величезна кількість змій. Відомо, що їжаки замало чутливі до зміїних отрут. Їжак спритно йде від отрутних зубів змії, підставляючи свій колючий бік.
Зазвичай їжаки харчуються комахами і ягодами. Звичайно за ніч він з'їдає стільки їжі, скільки важить сам. А навесні зголоднілий за зиму їжак їсть ще більше.
Зимують їжаки поодинці, забравшись у нору й поринувши в сплячку. У цей час вони живуть за рахунок накопиченого з осені підшкірного жиру. Тому запасів із грибів і ягід вони не роблять.
Проте, яблука, гриби й навіть листя їжаки нанизують на свої колючки. Таким способом вони... приймають душ.
Людей давно цікавив цей звір. В античному світі з висушених і натягнутих на дощечках шкурках їжаків робили гребені – чесалки для овечої вовни. У наш час часто намагаються приручити звірка, оселити у своїх будинках. Але ні молоко, ні турбота людини не можуть замінити йому зелену травичку й землю. Людям теж погано, коли в них живе їжак. Уночі він бігає, тупотить. У цей час він звик добувати собі корм. Як з'ясовано недавно, на їжаках живуть кліщі, які розносять важкі захворювання. Так що, нехай симпатична тварина живе там, де їй належить. А нам залишається радіти зустрічі з нею.
У суботу, 6 березня, в Україні хмарно з проясненнями, вночі та вранці, крім північних та більшості західних областей, помірний сніг, на півдні з дощем, у східних, Кіровоградській та Дніпропетровській областях місцями значний сніг; вдень без істотних опадів.
У лісі, в гаю, у парку, у саду можна зустріти звичайного їжачка. Він бігає не не таївшись, шарудить листям, голосно сопе, а коли їсть – прицмокує. Відчувши небезпеку, він звивається клубком. Цьому допомагають спеціальні м'язи на спині. Їжачок ховає незахищену мордочку й виставляє голки. 
