Про здатність похідних гуанидіну (бігуанидів) знижувати цукор крові було відоме ще до відкриття інсуліну. Але для лікування цукрового діабету ці препарати не застосовувалися через свою високу токсичність. І тільки в середині 50-х років минулого століття були синтезовані перші препарати цього ряду, які не виявляли вираженого негативного впливу на організм, знижуючи при цьому цукор крові.

Що таке цукровий діабет

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, яке розвивається внаслідок недостатності або низькою біологічною активністю гормону інсуліну, який сприяє засвоєнню глюкози крові тканинами організму.

Цукровий діабет I типу характеризується тим, що відсутні клітини в підшлунковій залозі, які виробляють інсулін. Інсуліну немає, глюкоза не попадає в клітини й накопичується в крові. Для лікування цього типу цукрового діабету застосовується інсулін.

Цукровий діабет II типу пов’язаний зі зміною чутливості до інсуліну тканин. Розвивається він звичайно в літньому віці, частіше в людей з надлишковою масою тіла, які ведуть малорухливий спосіб життя. Інсуліну при цьому досить, але він втрачає свою активність, тому цукру в крові також багато, але він не засвоюється тканинами. Для лікування II типу цукрового діабету застосовують лікарські препарати, що підвищують активність інсуліну.

Механізм дії метформину

Метформин (аналоги - сиофор, глюкофаг) відноситься до бігуанидів – групи препаратів, які гноблять утворення глюкози з білка в печінці  і підвищують поглинання глюкози тканинами. Перші бігуаниди  мали багато побічних ефектів, метформин – один з останніх препаратів цього ряду й він  позбавлений виражених побічних ефектів.

Під впливом метформину підсилюється поглинання цукру кістяковими м’язами й уповільнюється його усмоктування в кишечнику. У результаті знижується вміст цукру в крові. Метформин підсилює кровообіг у печінці й прискорює процес перетворення глюкози в глікоген (глікоген відкладається в печінці як стратегічний запас глюкози). Він не впливає на кількість інсуліну в крові, але поліпшує його активність. Здатність метформину до зниження цукру проявляється тільки у хворих цукровим діабетом, а в здорових людей він зменшує кількість цукру в крові тільки при тривалім голодуванні.

Хворі, що одержують метформин, протягом року звичайно худнуть на кілька кілограмів через те, що він гальмує утворення жиру й має здатність знижувати апетит. Знижується синтез жирних кислот і «шкідливого» холестерину, який відкладається на стінках кровоносних судин у вигляді бляшок. Метформин позитивно діє й на білковий обмін, сприяючи транспорту амінокислот усередину клітини й синтезу з них власних білків тіла. За рахунок придушення активності деяких ферментів під дією метформину поліпшуються проти тромбі властивості крові, що має велике значення для хворих літнього віку, що мають схильність до тромбофлебітів.

Метформин майже не зв’язується з білками плазми, накопичується в слинних залозах, печінці й нирках. Виводиться із сечею, при порушенні функції нирок може накопичуватися в організмі.

Показання й протипоказання для застосування метформину

Приймання метформину показаний:

Під час лікування потрібен контроль за функцією нирок. Застосовувати метформин у складі комбінованої терапії з інсуліном можна тільки в умовах стаціонару під постійним спостереженням лікаря й лабораторним контролем цукру крові.

Приймання метформину протипоказаний:

Не рекомендується застосування метформина при гострих захворюваннях і загостренні хронічних захворювань, травмах, перед хірургічними операціями й протягом двох діб після її проведення.

Побічні ефекти, які можуть виникати при прийманні метформину

При прийманні метформину можливі наступні побічні ефекти:

Метформин – сучасний лікарський препарат, який виявляє не тільки проти діабетичну дію, але ще й нормалізує всі інші види обміну речовин у хворих цукровим діабетом II типу.

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: