Іноді доктор після прослуховування легенів говорить хворому, що почув крепітацію. В іншому випадку крепітація може виникнути при промацуванні місця перелому або раненої поверхні. У кожному разі наявність крепітації говорить про серйозність захворювання або травми. Так що ж це таке – крепітація?

Крепітація і її види

Крепітація – це феномен, який можна виявити за допомогою прослуховування ( як фонендоскопом, так і просто вухом, на відстані) або промацування, він схожий на потріскування або легкий хрускіт. Розрізняють три види крепітації: альвеолярну (її можна почути тільки фонендоскопом), підшкірну й кісткову (ця крепітація звичайно виявляється при промацуванні ураженої ділянки тіла). Усі види крепітації можуть бути виявлені тільки лікарем (альвеолярна – терапевтом або педіатром, а підшкірна й кісткова – травматологом або хірургом), але пацієнтам варто знати, про що говорить той або інший вид крепітації.

Альвеолярна крепітація

Альвеолярна крепітація ставиться до високочастотних патологічних дихальних шумів. Її можна почути, прослуховуючи легені за допомогою фонендоскопа, при цьому альвеолярна крепітація має характерні прояви, нагадуючи звук, що виникає при розім’яні пальцями пучка волосся близько вуха.

Для прослуховування альвеолярної крепітації доктор щільно притискає до шкіри фонендоскоп, при цьому зменшується чутність низькочастотних звуків, у тому числі звуків від взаємодії шкіри з мембраною фонендоскопа. Якщо на грудній клітці в місцях вислуховування є волосся, то його змочують водою або змазують жиром, тому що тертя сухого волосся може імітувати крепітацію.

Крепітація краще вислуховується на висоті вдиху (часто тільки на висоті глибокого вдиху). Виникає вона від роз липу або розправлення зволожених більш ніж звичайно стінок альвеол (мішечків на кінцях самих дрібних бронхів або бронхіол, які і являють собою власну легеневу тканину) і прослуховується як короткий звуковий «спалах» або «вибух».

Крепітація має постійний склад і однорідний калібр звуків, що не змінюється в процесі подиху або після кашлю. Іноді важко відрізнити крепітацію від дрібних пузирчастих вологих хрипів, що виникають при наявності мокротиння в дрібних бронхах. Але на відміну від крепітації хрипи часто неоднорідні по калібру ( тому що виникають у бронхах різного діаметра), вислуховуються із самого початку вдиху, іноді й на фоні видиху, більш тривалі по звучанню й нерідко змінюються по кількості й калібру після кашлю.

Іноді крепітація нагадує шум тертя плеври при її запаленні (плевриті). Але шум тертя плеври більш грубий по тембру, відрізняється більшою тривалістю, чутністю в обох фазах подиху і як би близьким звучанням (буквально під мембраною фонендоскопа).

Найчастіше альвеолярна крепітація є ознакою гострого запального процесу в легенів (пневмонії). Вона виникає у фазі появи й розсмоктування мокротиння (ексудат) в альвеолах. При гострій осередковій пневмонії з неодночасним запаленням окремих ділянок легенів крепітація може вислуховуватися протягом декількох днів. При крупозній (з поразкою цілого сегмента або частки легенів) вона вислуховується тільки на початку хвороби, потім зникає й з’являється знову в стадії дозволу пневмонії, коли ексудат розсмоктується. Крепітація може довгостроково вислуховуватися у хворих з поразкою альвеол на фоні системних захворювань сполучної тканини, наприклад, при системній червоній вовчанці.

Подібними із крепітацією по механізму утворення є хрипи, що вислуховуються при глибокому подиху над злиплими ділянками легенів в ослаблених людей, що довго лежать, особливо, людей похилого віку. На відміну від дійсної крепітації, хрипи від розправлення злиплих ділянок легенів зникають після декількох глибоких вдихів.

Підшкірна й кісткова крепітація

Підшкірна крепітація – це феномен, який можна виявити за допомогою промацування, почувши характерний хрускіт і потріскування. Прощупують (пальпують) ділянки тіла, що містять у підшкірній клітковині скупчення пухирців вільного газу. Спостерігаються такі явища, наприклад, при газовій гангрені, коли інфекція розвивається в підшкірній клітковині без доступу кисню з утвором газу. Повітря може попадати під шкіру при пораненнях, (підшкірна емфізема) і внаслідок розривів порожніх внутрішніх органів. Іноді повітря вводять у різні області тіла з лікувальною метою (наприклад, при лікуванні туберкульозу).

Кісткова крепітація – це відчуття або звук хрускоту від взаємного тертя відломків в області перелому. Виявляється така крепітація звичайно в процесі промацування перелому й може бути почута на відстані.

Крепітація – це серйозна діагностична ознака, яка говорить про те, що хворому потрібна термінова лікарська допомога.

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: