1. Зробити креативність самоціллю. Креативність, так само як і лопата, — усього лише підручний засіб, інструмент для якнайшвидшого й більш ефективного рішення життєвих завдань.
Тому прагнення «стати творчою особистістю» — однаково, що зробити метою життя вміння в розумі зводити будь-які числа в куб. Більше того, наявність креативності не є гарантією особливих творчих досягнень. Розрізняють малу й велику креативність: мала дозволяє знаходити нестандартні рішення звичайних побутових ситуацій. І тільки велика креативність (вона ж історична) дозволяє залишити слід в історії.
2. Ознайомтеся з визначеннями креативності. Щоб знати, до чого прагнути, непогано з’ясувати, що ж насправді називається креативністю, вірно? Не зовсім. На теперішній момент існує кілька сотень визначень креативності. Як визнають самі автори, «процес розуміння, що ж таке креативність, сам по собі вимагає креативної дії». По великому рахункові, усі ці визначення можна розділити на кілька груп: інноваційні (креативність – властивість, що дозволяє створити новий продукт), експерсівні (з упором на самовираження творця), проблемні (описують креативність як інструмент рішення завдань), психоаналітичні й усі інші ( тобто, мутні й розпливчасті). Інакше кажучи, кожний дослідник ставить в основу те, що йому видається важливим, або те, чого не вистачає йому самому.
3. Регулярно проходити тести на креативність. Тести, звичайно, мила справа – особливо, коли вони повідомляють про нас щось приємне. При цьому добре б пам’ятати, що такої шкали, як «креативність», у природі не існує. Тести креативності замірять сукупність показників, які, дуже імовірно, можуть свідчити про ступінь розвитку ваших творчих здібностей (наприклад, про гнучкість мислення, оригінальності суджень, відкритості новому досвіду і т.д.). Самі поважні методики перевірки на креативність створені Гілфордом, Торренсом і Мідником.
4. Вважати, що якщо ваші творчі здібності не виявилися в дитинстві, то вже не виявляться ніколи. Високі креативні здатності в дітей не є гарантією творчих досягнень у майбутньому. Звичайно, серйозна роль у розвитку креативності належить культурі, у якій виховується дитина. І, проте, будь-яка здатність – це не тільки задатки в чистому вигляді, але й зусилля по їхньому розвитку, які можуть бути початі в будь-якому віці.
5. Вважати, що спостереження за роботою авторитетних для вас людей додадуть креативності вам. Преклоніння перед авторитетами впливає негативно на розвиток креативності, так само як і сильна залежність від думки навколишніх. Зате якщо ви заручаєтеся підтримкою авторитетних людей, від цього ваші творчі здібності тільки виграють. 6. Багато й довго фантазувати. Що б ми не мали під креативністю, вона, проте, спрямована на рішення завдань – великих і малих, загальнолюдських або особистих. Порожнє фантазування, зависання на солодких мріях (наприклад, про те, як буде все здорово, коли ви розв’яжете конкретне завдання), тільки веде убік від рішення. До того ж щоб застосовувати власну креативність, потрібно зуміти побачити проблему – а перебування у фантазіях цьому ніяк не сприяє. 7. Вважати, що креативність загартується в авральних умовах. Багато хто свідомо заганяють себе ( як варіант – своїх підлеглих) у рамки обмежень за часом, вважаючи, що авральний режим повинен волати до розвитку творчих здібностей. Такий підхід можна зрівняти з регулярним використанням стимуляторів. Стівен Крамер з колегами провели експеримент, протягом якого 180 працівників розумової праці великих американських компаній повинні були вести щоденники й щодня фіксувати, чим запам’ятався робочий день, які емоції були пережиті, які враження випробували і які завдання перед ними стояли. Дослідники порівнювали відчуття людей під час цейтноту й у дні затишку. З’ясувалося, що переважна більшість працівників після авральної перенапруги випробовує свого роду «похмілля»: люди стають здатні тільки на тупу рутинну роботу, без усяких інновацій. Дослідники дійшли висновку, що існує всього два фактори, вплив яких на людину в умовах обмеженого часу дозволить виявити йому креативність. По-перше, працівник повинен бути сфокусований тільки на виконанні одного завдання (він не повинен відволікатися, перемикатися на багато дрібних справ, і т.д.). По-друге, для знаходження творчого рішення завдання в умовах авралу людина повинна чітко бачити застосування своїй роботі – для чого він це робить, що конкретно залежить від результату його діяльності. Тому роботодавці, які сподіваються шляхом тимчасового пресингу постійно видоювати зі співробітників коштовні ідеї, найчастіше зустрічаються з непродуктивністю «тупих» співробітників і їх вигорянням. 8. Вважати, що креативність – доля занадто розумних. Спочатку вважалося, що креативність – одне із проявів високого інтелекту. Але згодом з’ясувалося зовсім інше. По-перше, прояв креативності можливий і в людей з дуже низьким інтелектом, особливо якщо вони не обмежені в часі й не беруть участь у змаганні. По-друге, якщо в людини занадто високий інтелект, то часто він може виявитися позбавлений усякої креативності. Із чим це зв’язане – невідомо. Післямова для тих, хто ще не зневірився розвити власну креативність. Ви дочитали до кінця й дивуєтеся, що ж все-таки потрібно робити, щоб стати креативною людиною. Знаєте, яку відмінність робив Гілфорд (автор одного із класичних досліджень) між креативними людьми й усіма іншими? Креативні шукають безліч відповідей на одне питання, а всі інші шукають єдину правильну відповідь із усіх можливих. Мабуть, на цьому можна зупинитися, тому що перерахування факторів, що впливають на креативність, займе чимало місця: отут і спостережливість, і вміння йти на ризик, і відсутність стереотипів, і схильність до самонавчання, і здатність до гри, і вміння співпереживати, і емоційне залучення в роботу. Усі ми інтуїтивно прекрасно розуміємо, що таке креативність. Залишається тільки не задушити її в собі.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
1. Зробити креативність самоціллю. Креативність, так само як і лопата, — усього лише підручний засіб, інструмент для якнайшвидшого й більш ефективного рішення життєвих завдань. 
