Стоп! Що ж було далі? У пам’яті залишилися тільки сміх колег і дзенькіт келихів. З яким же обличчем тепер іди на роботу?
А це вже залежить від того, яка це робота і як бізнес-леді себе на цій роботі позиціонує. Розглянемо найпростіший випадок. Ти в рідному колективі й так любиш усіх повеселити. Якщо начальник, то ліберальний. А якщо просто співробітник, то без твоїх жартів не обходиться жоден трудовий день. Таким чином, тобі крупно пощастило, адже ти можеш дозволити собі майже все що завгодно.
Скажемо, упасти у фонтан. Або відсканувати свої частини тіла за допомогою офісної техніки й продавати ці зображення на імпровізованому аукціоні. У кожному разі колеги будуть сприймати твої дивацтва як норму або навіть як спробу пожвавити загальні нудні збори. Так що наступного дня можеш ходити із втомленою посмішкою й вислухувати компліменти. Але якщо…
Але що ж робити, якщо тобі не так повезло з товаришами по службі і є підозра, що вони будуть соромливо відводити ока, хіхікати, а то й розповідати несимпатичні подробиці того вечора? Психологи, коментуючи подібні ситуації, пропонують головним чином превентивні заходи. Насамперед, не напиватися в колі людей, які тобі не друзі. Як варіант – знайти роботу в компанії, де твоя репутація після неподобств тільки зміцнюється. Або, у найгіршому разі, поняття репутації зовсім відміняється на час корпоративних заходів з алкоголем.
Можна піти шляхом, прокладеним східною філософією, і вдосконалювати свою особистість таким чином, щоб не було різниці між п’яним і тверезим станом. Або, навпаки, заздалегідь заробити репутацію людини, здатної на все. Але при цьому зіпсувати собі карму. І, нарешті, компромісний з усіх боків варіант – все-таки напитися, але вчасно піти. Усі ці поради варто прийняти до уваги, але що робити тут і зараз, коли найстрашніше вже трапилося?
Усе, звичайно, залежить від твого образу в очах колег і начальства, але є одне основне правило – не метушитися. Якщо ти нічого не робиш, щоб відновити репутацію, через пару-трійку днів усе забудеться й згладиться. А от якщо після того, як ти танцювала босоніж східні танці в комбінації зі стриптизом, а потім виявилася раптом у чоловічому туалеті, почнеш носити не властивий тобі строгий сірий костюм і пояснювати всім: " Взагалі-то я не п’ю..." або червоніти побачивши колегу, на плечі в якого заснула в таксі, – це буде виглядати смішно. Але колегі все пам’ятають…От невдача: підступні співробітники ніяк не прагнуть разом з тобою робити вигляд, що нічого не відбулося.
І як отут бути?
Згадаємо рецепт Ходжі Насреддина, який вважав, що людина, що потрапила на очах в інших у смішне й неповажне положення, повинна сама глузувати із себе голосніше всіх. І тоді іншим у голову не прийде шушукатися за його спиною. Регочи разом з компанією у відповідь на будь-яке нагадування про твою погану поведінку. Не вибачайся й не кайся, тому як що зроблене, те зроблене. Так що сама виграшна стратегія така: робиш вигляд, що нічого жахливого не трапилося. А на репліки колег посміхаєшся й розводиш руками: ну напилася, ну танцювала на столі, ну співала караоке під Жанну Агузарову; подумаєш, велика справа, я ще й не те можу! – і сама не помітиш, як твої подвиги забудуться. Принаймні до наступної вечірки.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Стоп! Що ж було далі? У пам’яті залишилися тільки сміх колег і дзенькіт келихів. З яким же обличчем тепер іди на роботу?
