Мелісу можна відразу впізнати по сильному запаху лимона, вона так і називається - лимонна м’ята. А ще мелісу називають бджолиною травою, тому що її запах особливо залучає бджіл - меліса здавна висаджувалася бортниками для...
Мелісу можна відразу впізнати по сильному запаху лимона, вона так і називається - лимонна м’ята. А ще мелісу називають бджолиною травою, тому що її запах особливо залучає бджіл - меліса здавна висаджувалася бортниками для залучення диких бджіл. Мед із меліси відрізняється високими смаковими якостями.
Як виглядає й де виростає меліса
Меліса – багаторічна трав’яниста рослина із сімейства грубо цвітних із прямим чотиригранним гіллястим опушеним стеблом висотою більш метра. Листя черешкове, яйцеподібне, по краях зубчасте, опушене. Квітки на коротких квітконіжках, сидять у пазухах верхніх листів, зібрані по 3–10 штук, кореневище сильне гілкується. Віночок квітки білуватий або рожевий із червоною плямою. Плід - чорні блискучі яйцеподібні горішки. Цвіте все літо, плоди дозрівають наприкінці літа – початку осіни.
Росте на бур’янистих місцях, по лісовим узліссям, серед заростей чагарників у південних районах європейської частини нашої країни, на Кавказі, у Криму, у Середній Азії, у Східній і Південній Європі. Мелісу завжди вирощували як гарний корм для бджіл, вона залучає їх своїм запахом, за що й одержала назву роївника. Вирощують мелісу, саджаючи в ґрунт у вигляді насіння (але воно погано сходять), розсади або за допомогою відведення стебел. У якості лікарської сировини використовують верхівки (листя й квітки) рослин.
Хімічний склад меліси лікарської і її вплив на організм людини
У листі меліси лікарської втримується велика кількість аскорбінової кислоти, каротину ( з нього в організмі утворюється вітамін А), ефірне масло з лимонним запахом, гіркота, дубильні речовини, органічні кислоти (кавова, олеанова, урсолова), багато міді. У насінні меліси втримується велика кількість жирного масла.
Ефірне масло меліси має приємний лимонний аромат і містить ряд речовин, що активно впливають на різні фізіологічні процеси в організмі. Для одержання ефірного масла надземні частини меліси переробляють у свіжому виді.
Ефірне масло меліси виявляє на організм людини заспокійливу дію, має протимікробні властивості. Листя меліси застосовують також як спазмолітичне (, що знімає спазм мускулатури кровоносних судин і внутрішніх органів), протисудорожне, серцево-судинне, болезаспокійливе, сечогінне, потогінне, проти блювотний, що підвищує апетит і проти застудний засіб. Лікарські засоби з меліси нормалізують обмінні процеси, зміцнюють імунітет, сповільнюють подих, знижують артеріальний тиск, рідкі серцеві скорочення.
Застосування меліси в народній медицині
Мелісу приймають усередину при ряді захворювань:
при функціональних розладах нервової системи стресів, що виникли в результаті, і нервово-психічних перевантажень (неврозах, депресіях, безсонні, мігренях, підвищеної статевої збудливості, запамороченнях) – як заспокійливий засіб; при різних серцево-судинних захворюваннях, у тому числі при гіпертонії й атеросклерозі – як понижувач серцево-судинний артеріальний тиск, і заспокійливий засіб; при болях у шлунку й кишечнику, при запорах і здутті живота (метеоризмі) – як спазмолітичний, болезаспокійливий і проносний засіб; при поганому апетиті – як збудливе апетиту засіб; при захворюваннях жовчне вивідних шляхів ( у тому числі при жовчнокам’яній хворобі) – як протизапальне й спазмолітичний засіб; при порушеннях менструального циклу - як регулюючий і заспокійливий засіб; при загальному занепаді сил – як загально зміцнювальний засіб; при простудних захворюваннях як потогінний, протимікробний й зміцнювальний імунітет засіб; при годівлі дитини грудьми для посилення лактації; при ожирінні – для нормалізації обміну речовин.
Зовнішньо мелісу застосовують у вигляді настоїв і відварів для лікування гнійних ран, гнійничкових висипів, фурункулів, полоскання при запаленні ясен і зубному болю. Настої меліси додають у ванни для зняття підвищеної збудливості й нормалізації сну.
Як приготувати ліки з меліси
Лікарські засоби з меліси готовлять у такий спосіб:
настій з листя і квіток меліси для внутрішнього застосування: столову ложку сухої здрібненої сировини заливають двома склянками окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують і п’ють по половині склянки 4 рази в день за півгодини до їжі; відвар з листя і квіток меліси з іншими рослинами для ванни: по столовій ложці сухої здрібненої сировини меліси, деревію, полині, материнки, м’яти перцевої, соснових бруньок, кореневища лепехи поміщають в емальований посуд, заливають 10 літрами холодної води, кип’ятять на повільному вогні 30 хвилин, дають охолонути, проціджують і додають у ванну з теплою водою; час прийняття ванни – не більш 15-20 хвилин.
Меліса – прекрасний рослинний засіб, який можна мати в домашній аптечці й приймати самостійно.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Мелісу можна відразу впізнати по сильному запаху лимона, вона так і називається - лимонна м’ята. А ще мелісу називають бджолиною травою, тому що її запах особливо залучає бджіл - меліса здавна висаджувалася бортниками для...
