Конюшина здавна використовувалася в якості лікарської рослини, у тому числі в східній медицині. Добре відомі її протипухлинні, антисептичні й проти склеротичні властивості. Особливістю цієї рослини є...
Конюшина здавна використовувалася в якості лікарської рослини, у тому числі в східній медицині. Добре відомі її протипухлинні, антисептичні й проти склеротичні властивості. Особливістю цієї рослини є її повсюдне широке поширення, а виходить, доступність. Але деяким людям приймати конюшину не варто.
Ботанічна характеристика конюшини й збір лікарської сировини
Конюшина – ця багаторічна трав’яниста розкидиста рослина із сімейства бобових. Існує багато видів конюшини, але з лікарською метою звичайно використовується конюшина лугова (червона). Ця рослина з гіллястими стеблами й багатоквітковими темно-рожевими голівками. Основне стебло вкорочене, листя зверху трійчасті, знизу - яйцеподібні. Корінь гіллястий, на кінцях його є невеликі бульби. Плід – дрібний біб. Цвіте все літо, плоди дозрівають до пізньої осені.
Зустрічається майже на всій території нашої країни, на лугах, по лісовим узліссям, галявинам, серед чагарників як бур’ян. Є прекрасним кормом для худоби й гарним медоносом: з 1 га конюшини бджоли збирають до 100 кг меду.
Лікарською сировиною служать надземна частина й коріння. Траву й квітки заготовлюють у період повного цвітіння: голівки квіток із прилеглим листям зривають або зрізують, іншу частину рослин залишають для відновлення ї росту. Зібрану сировину сушать на повітрі, під навісами, уникаючи прямих сонячних променів і розкладаючи сировину тонким шаром.
Хімічний склад конюшини лугової і її дія на організм людини
Квітки й листя конюшини лугової містять прості й складні вуглеводи, рослинні білки й жири, вітаміни (С, ДО, Е, групи В, каротин), мінеральні речовини й мікроелементи (магній, мідь, кальцій, хром, залізо, фосфор), глюкозиди трифолін і ізотрифолін, алкалоїди, дубильні речовини, флавоноїди, стероїди, сапоніни, віск, ефірне масло, органічні кислоти (саліцилову, кумаринові). У коріннях конюшини лугової втримується протигрибкова речовина - трифолиризин.
Конюшина лугова має жовчогінні, протимікробні, протизапальні, протипухлинні, проти склеротичні, потогінні, відхаркуючи, кровоспинні, сечогінні, десенсібілізируючі (протиалергійні) властивості, виявляє зміцнювальну дію на стінки кровоносних судин, сприяє підвищенню їх еластичності й зниженню проникності. Коріння конюшини має також протигрибкові властивості.
Застосування конюшини лугової в народній медицині
Різні лікарські препарати, приготовлені з конюшини лугової, застосовують усередину:
при простудних захворюваннях у якості протибактеріального, протизапального потогінного засобу, відхаркуючи дію й; при бронхіальній астмі як протиалергійний, протибактеріальний, протизапальний і відхаркувальний засіб; при атеросклерозі як проти склеротичний засіб; при виснаженні й недокрів’ї як джерело вітамінів і мінеральних речовин; при поносах як в’язкий засіб; при захворюваннях печінки й жовчно вивідних шляхів як жовчогінний, протизапальний і протимікробний засіб; при частих кровотечах як кровоспинний засіб; при злоякісних пухлинах як протипухлинний засіб ( у складі комплексної терапії); при захворюваннях серцево-судинної системи як сечогінний засіб й засіб проти набряклості.
Зовнішньо конюшину лугову застосовують як рано заживляючи засіб, при гнійних захворюваннях шкіри, для полоскання при запальних захворюваннях порожнини рота, і горла, для промивання очей при кон’юнктивіті, у вигляді спринцювань – у гінекології.
Конюшина лугова має й протипоказання для застосування. Це захворювання, при яких є схильність до підвищеного згортання крові: варикозне розширення вен, тромбофлебіти, стан після перенесеного інсульту або інфаркту міокарда. Не варто застосовувати препарати конюшини й при вагітності.
Як приготувати лікарські препарати з конюшини в домашніх умовах
Вдома з конюшини лугової можна готовити настої, настойки й відвари:
настій листя і квіток: столову ложку сухої здрібненої сировини залити склянкою окропу, настояти протягом 30 хвилин, остудити, процідити й пити по третині склянки 3 рази в день за півгодини до їжі; відвар корінь: столову ложку сухої здрібненої сировини залити склянкою окропу, тримати на водяній лазні протягом 30 хвилин, остудити, процідити й пити по столовій ложці 3-5 разів у день за півгодини до їжі; настойка з листя і квіток: 2 столові ложки здрібненої сировини залити 500 мол горілки, настоювати 10 діб в темнім місці, процідити й приймати по столовій ложці в обід і на ніч при атеросклерозі.
Конюшину лугову приймають звичайно досить довгостроково, тому перед таким лікуванням краще порадитися з лікарем.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Конюшина здавна використовувалася в якості лікарської рослини, у тому числі в східній медицині. Добре відомі її протипухлинні, антисептичні й проти склеротичні властивості. Особливістю цієї рослини є...
