Конюшина здавна використовувалася в якості лікарської рослини, у тому числі в східній медицині. Добре відомі її протипухлинні, антисептичні й проти склеротичні властивості. Особливістю цієї рослини є...
Конюшина здавна використовувалася в якості лікарської рослини, у тому числі в східній медицині. Добре відомі її протипухлинні, антисептичні й проти склеротичні властивості. Особливістю цієї рослини є її повсюдне широке поширення, а виходить, доступність. Але деяким людям приймати конюшину не варто.
Ботанічна характеристика конюшини й збір лікарської сировини
Конюшина – ця багаторічна трав’яниста розкидиста рослина із сімейства бобових. Існує багато видів конюшини, але з лікарською метою звичайно використовується конюшина лугова (червона). Ця рослина з гіллястими стеблами й багатоквітковими темно-рожевими голівками. Основне стебло вкорочене, листя зверху трійчасті, знизу - яйцеподібні. Корінь гіллястий, на кінцях його є невеликі бульби. Плід – дрібний біб. Цвіте все літо, плоди дозрівають до пізньої осені.
Зустрічається майже на всій території нашої країни, на лугах, по лісовим узліссям, галявинам, серед чагарників як бур’ян. Є прекрасним кормом для худоби й гарним медоносом: з 1 га конюшини бджоли збирають до 100 кг меду.
Лікарською сировиною служать надземна частина й коріння. Траву й квітки заготовлюють у період повного цвітіння: голівки квіток із прилеглим листям зривають або зрізують, іншу частину рослин залишають для відновлення ї росту. Зібрану сировину сушать на повітрі, під навісами, уникаючи прямих сонячних променів і розкладаючи сировину тонким шаром.
Хімічний склад конюшини лугової і її дія на організм людини
Квітки й листя конюшини лугової містять прості й складні вуглеводи, рослинні білки й жири, вітаміни (С, ДО, Е, групи В, каротин), мінеральні речовини й мікроелементи (магній, мідь, кальцій, хром, залізо, фосфор), глюкозиди трифолін і ізотрифолін, алкалоїди, дубильні речовини, флавоноїди, стероїди, сапоніни, віск, ефірне масло, органічні кислоти (саліцилову, кумаринові). У коріннях конюшини лугової втримується протигрибкова речовина - трифолиризин.
Конюшина лугова має жовчогінні, протимікробні, протизапальні, протипухлинні, проти склеротичні, потогінні, відхаркуючи, кровоспинні, сечогінні, десенсібілізируючі (протиалергійні) властивості, виявляє зміцнювальну дію на стінки кровоносних судин, сприяє підвищенню їх еластичності й зниженню проникності. Коріння конюшини має також протигрибкові властивості.
Застосування конюшини лугової в народній медицині
Різні лікарські препарати, приготовлені з конюшини лугової, застосовують усередину:
при простудних захворюваннях у якості протибактеріального, протизапального потогінного засобу, відхаркуючи дію й; при бронхіальній астмі як протиалергійний, протибактеріальний, протизапальний і відхаркувальний засіб; при атеросклерозі як проти склеротичний засіб; при виснаженні й недокрів’ї як джерело вітамінів і мінеральних речовин; при поносах як в’язкий засіб; при захворюваннях печінки й жовчно вивідних шляхів як жовчогінний, протизапальний і протимікробний засіб; при частих кровотечах як кровоспинний засіб; при злоякісних пухлинах як протипухлинний засіб ( у складі комплексної терапії); при захворюваннях серцево-судинної системи як сечогінний засіб й засіб проти набряклості.
Зовнішньо конюшину лугову застосовують як рано заживляючи засіб, при гнійних захворюваннях шкіри, для полоскання при запальних захворюваннях порожнини рота, і горла, для промивання очей при кон’юнктивіті, у вигляді спринцювань – у гінекології.
Конюшина лугова має й протипоказання для застосування. Це захворювання, при яких є схильність до підвищеного згортання крові: варикозне розширення вен, тромбофлебіти, стан після перенесеного інсульту або інфаркту міокарда. Не варто застосовувати препарати конюшини й при вагітності.
Як приготувати лікарські препарати з конюшини в домашніх умовах
Вдома з конюшини лугової можна готовити настої, настойки й відвари:
настій листя і квіток: столову ложку сухої здрібненої сировини залити склянкою окропу, настояти протягом 30 хвилин, остудити, процідити й пити по третині склянки 3 рази в день за півгодини до їжі; відвар корінь: столову ложку сухої здрібненої сировини залити склянкою окропу, тримати на водяній лазні протягом 30 хвилин, остудити, процідити й пити по столовій ложці 3-5 разів у день за півгодини до їжі; настойка з листя і квіток: 2 столові ложки здрібненої сировини залити 500 мол горілки, настоювати 10 діб в темнім місці, процідити й приймати по столовій ложці в обід і на ніч при атеросклерозі.
Конюшину лугову приймають звичайно досить довгостроково, тому перед таким лікуванням краще порадитися з лікарем.
"Депортація або екстрадиція злочинців, кримінальних авторитетів або осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України, не належить ні до меж компетенції Управління державної охорони України, ні до моїх повноважень, як його начальника", – заявив він.
За попередньою інформацією, подія сталась у результаті необережного поводження з пічним обладнанням в одній із в/ч, яка виконує бойові завдання на Донецькому напрямку.
Прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань, не довше 5 років від дня набрання чинності нового УПК (19 листопада).
Кучма заявляє про неприпустимість революції, Жванія виходить з "Нашої України", Тимошенко посміялася з жартів Путіна над Ющенком та Саакашвілі, політики ЄС очікують з боку Януковича зриву підписання Угоди про асоціацію...
Конюшина здавна використовувалася в якості лікарської рослини, у тому числі в східній медицині. Добре відомі її протипухлинні, антисептичні й проти склеротичні властивості. Особливістю цієї рослини є...