Вазомоторний риніт являє собою запалення м’яких тканин порожнини носа, при якім спостерігається набряк нижніх носових раковин, що викликає блокування носового подиху. Як правило, проблему вазомоторного риніту пацієнти намагаються розв’язати самостійно, за допомогою судинозвужувальних крапель, що провокує розвиток практично залежності від даного виду ліків. Систематичне застосування судинозвужувальних препаратів, наприклад, галазоліна, нафтизіна, фармазоліна, не усуває причину виникнення вазомоторного риніту, а навпаки, збільшує ситуацію.

Причини виникнення вазомоторного риніту

Основною причиною виникнення вазомоторного риніту є порушення нормального тонусу судин порожнини носа. Це може відбуватися при наявності в пацієнта вегето судинної дистонії або алергії. У деяких випадках обидва фактори одночасно викликають зниження тонусу кровоносних судин порожнини носа. При цьому відбувається застій крові в тканинах і набряк м’яких тканин носа. Як результат – блокування носового подиху й постійна «закладання» носа.

Крім того, вазомоторний риніт може з’явитися й при інших проблемах з вегетативною системою організму, так чи кровоносних судин, що інакше впливають на порушення тонусу: гіпотензія, різні ендокринні захворювання, приймання гіпотензивних препаратів. Порушення тонусу судин може проявлятися в період вагітності, при прийманні оральних контрацептивів, безконтрольнім використанні судинозвужувальних лікарських препаратів, а також бути результатом скривлення носової перегородки.

Прояву вазомоторного риніту

Вазомоторний риніт проявляється закладенням носа при перепаді артеріального тиску, при переохолодженні або появі різких запахів, прийманні деяких медикаментів. Часті загострення вазомоторного риніту ведуть до зміни будови слизуватої оболонки носа, викликають її стовщення. Розширені нижні раковини значно звужують повітряні проходи й порушують носовий подих. Також вазомоторний риніт характеризується слизуватими або серозними виділеннями.

Ускладнення вазомоторного риніту

Рецидиви вазомоторного риніту можуть приводити до приєднання інфекції й розвитку гаймориту. У пазухах носа розвивається запалення, що приводить до виділення гною. Через грузлу консистенцію гній не виводиться нормально назовні, і запальний процес може перейти на сусідні області. У деяких випадках вазомоторний риніт приводить до появи рецидивних отитів і наступному зниженню слуху.

Ускладненням вазомоторного риніту можуть стати й поліпи порожнини носа, або поліпи навколо носових пазух. Утруднений подих також приводить до появи храпу й нічним зупинкам подиху. Останні усвідомлять серйозну погрозу для здоров’я людини, оскільки зношують серцево-судинну систему й викликають кисневе голодування мозку.

Діагностика вазомоторного риніту

Для точного визначення наявності вазомоторного риніту може використовуватися діагностична ендоскопія носа. У ході цієї процедури лікар розглядає самі маленькі анатомічні структури носа й визначає ступінь наявних порушень. Ендоскопія носа може супроводжуватися дослідженням носового подиху за допомогою риноманометру. Для виявлення провокуючого вазомоторний риніт фактора можуть знадобитися консультації не тільки лор-лікаря, але й терапевта, кардіолога, гінеколога.

Лікування вазомоторного риніту

Лікування вазомоторного риніту повинне бути комплексним і включати як терапію провокуючого його розладу вегетативної системи, так і спеціальне лікування для поліпшення тонусу судин носа, зниження збудливості нервових закінчень слизуватої порожнини носа. Для цього може призначатися приймання лікарських препаратів, фізіотерапевтичні процедури, хірургічне втручання. Радикальним лікуванням вазомоторного риніту вважається електро плазменна коагуляція нижніх носових раковин, після якої практично припиняється набрякання нижніх носових раковин. Для лікування вазомоторного риніту можуть застосовуватися й такі сучасні методики як радіохвильова хірургія, лікування лазером, ультразвук і кріотерапія.

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: