«Лаванда, гірська лаванда,/Наших зустрічей з тобою сині квіти», - душевно співає Софія Ротару. Пісня стара, майже народна, от тільки квітки лаванди синіми бувають украй рідко. Фіолетове поле ніжного кольору заворожує своєю неземною красою: немов море, що колишеться, умиротворення й скромності, довголіття й цнотливості. Лаванда в народній медицині застосовується для лікування багатьох захворювань, квітки цієї рослини йдуть на готування лавандового масла, меду й чаю, їх застосовують у кулінарії й магії, для готування кремів, ванн і парфумерії.

Гірська красуня

Ім’я цієї бузково-фіолетової гірської квітки відбулося від латинського слова «lava» – «мити». Згідно з легендою, римляни додавали квітки лаванди у свої ванни для чистоти й свіжості. Вони застосовували лаванду як культову релігійну рослину, вона входила в склади мазей при бальзамуванні. Церква вважала рослину сакральним, відлякуючи диявола, тому лаванду застосовували у всіх священних месах.

В XIV столітті з’явилися парфуми «Угорська вода», до складу якої входили лаванда й розмарин. Цим парфумам приписувалися магічні властивості: нібито вони зберігали красу й молодість господарки назавжди. Відмінний маркетинговий хід, як сказали б сьогодні, що допомагає продавати ці парфуми за надзвичайні гроші.

Аптечна назва квіток лаванди - Lavandulae flos, ботанічне сімейство губоцвітих або ясноткових (Labiatae, Lamiaceae). Єгиптяни називали лаванду «індійськими колосками», оскільки галузі рослини, дійсно, схожі на колосся. У багатьох народів через форму квітки лаванду охрестили «метеликом». Насправді це вічнозелений напівчагарник, кущик складається з безлічі галузей, що утворюють корону-сферу.

Родиною лаванди вважається Середземномор’я. Сьогодні лаванда виростає від Канарських островів до Східної Індії. У промислових масштабах лаванду вирощують у Франції, Італії, Іспанії, Болгарії, Угорщині, Росії й інших країнах.

У народній медицині й промисловім використанні застосовуються всі частини рослини – квіти, стебла й листя.

Аромати здоров’я

Квітки лаванди в основному застосовують для одержання лавандового масла (Lavandulae aetheroleum). Основним компонентом його є линалоол (линалилацетат) і складні ефіри різних кислот, кумарини, флавоноїди, фітостероли, тритерпенові з’єднання, дубильні речовини. У маслі лаванди виявлені гераніол і борнеол. Однак це не повний список речовин, голландські вчені виявили, що в ефірнім маслі лаванди втримується ще двадцять три нових, раніше не вивчених компонента. Не рослина, а казка-загадка.

Лавандове масло використовують в арома курительнях, аромалампах у якості заспокійливого засобу, що знеболює, при мігренях, головних болях, спазмах. Лаванда підсилює опірність організму інфекціям і перевтомі, відмінно знімає перед менструальний синдром, нормалізує цикл. Вона зменшує негативні прояви інсульту, атеросклерозу, знімає перепади настрою, приносить спокій, усуваючи порушення, істерики й безсоння.

У якості косметичного засобу ефірне лавандове масло застосовують для догляду за шкірою всіх типів, оскільки воно має прекрасний, що омолоджує, очищає й зволожуючий ефект. Масло допомагає позбутися будь-яких шкірних проблем, будь то герпес, шелушіння, прищі, вугровий висип або дерматит. Масло лаванди часто застосовують для швидкого лікування опіків, оскільки воно має потужні властивості, що регенерують.

Утираючи в шкіру голови, масло допомагає швидко ліквідувати лупу, запобігає ламкості волосся. Воно має протизапальну дію, використовується для лікування гнійників різної етимології, ран і навіть гангрени.

У фармацевтиці лавандове масло застосовують із метою поліпшення запаху інших препаратів. Його використовують у парфумно-косметичній промисловості при виробництві парфумів, одеколонів, мазей, кремів і шампунів.

Альтернативне застосування лаванди

Свічі й саше – ці милі, затишні речі, застосовують для ароматизації приміщення й білизни, для захисту від молі в шафі. Зашиті в малюсінькі мішечки сухі суцвіття лаванди, допомагають швидко й солодко заснути, варто їх покласти на столику поруч із ліжком або на подушку. Запах миру заспокоює, розслаблює, вселяє надію на мудрість часу й швидке рішення будь-якої проблеми.

Лаванду в багатьох країнах світу застосовують як спецію в кулінарії, додаючи для аромату у випічку й джеми, сіль, цукор, мед. При копченні риби сухі суцвіття лаванди й гілки ялівця додають до тліючих ошурок, що насичує дим особливим ароматом, надаючи готовому продукту незвичайний смак.

Разом з іншими сухими квітами, лаванду додають у квіткові композиції для ароматизації чаю. У Франції часто можна побачити гілочки лаванди на обідніх столах у кафе й ресторанах. В Італії й Іспанії сушеним порошком лаванди посипають салати, овочеві й грибні супи, смажене м’ясо й рибу.

Протипоказання застосування

Лаванда практично не має протипоказань, головне – витримувати дозу, зазначену в рецепті. Не слід вживати масло лаванди на фоні приймання йо до утримуючих і залізовмісних препаратів. Протипоказанням може служити індивідуальна непереносимість лаванди.

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке: