Іноді причиною болю є стійкий рефлекторний спазм м’язів, який носить захисний характер, захищаючи від фізичних впливів кістки кістяка, нервові стовбури, кровоносні судини й внутрішні органи при різних захворюваннях...
Іноді причиною болю є стійкий рефлекторний спазм м’язів, який носить захисний характер, захищаючи від фізичних впливів кістки кістяка, нервові стовбури, кровоносні судини й внутрішні органи при різних захворюваннях. Якщо такий спазм вчасно не зняти, то може настати стійка зміна м’язів з порушенням їх функції.
Тонічний ,м’язово-тонічні синдроми й причини їх виникнення
Тонічний ,м’язово-тонічні синдроми або рефлекси - це тривала й стійка напруга (спазм, гіпертонус) м’язів з формуванням у них хворобливих ущільнень, які називаються тригерними (пусковими) крапками. Сам м’яз при цьому коротшає й ущільнюється, зменшується обсяг його рухів. При натисненні на тригерні крапки з’являються ознаки тонічного,м’язово-тонічного синдрому у вигляді хворій, що поширюються на великі ділянки тіла (наприклад, болить поперек, спина, шия, рука або нога).
Тонічні ,м’язово-тонічні синдроми виникають тому, що включаються рефлекси захисту ураженої ділянки хребта (наприклад, захист від болю, що виникає у відповідь на подразнення нервових корінців при остеохондрозі) м’язами, які в нормальних умовах не забезпечують рухів на даній ділянці, але підключаються саме із захисною метою.
З’являється характерна скутість (симптом дошки або струни), коли поперек фіксується в стані деформації, обмежуючи рухливість хребта в ураженій області. У довгостроково спазмованих м’язах порушується кровообіг, поступово з’являються дистрофічні зміни (обмінні зміни у вигляді відмирання м’язових клітин і заміщення м’язової тканини сполучною). Ці м’язи починають уже самі по собі викликати болючі відчуття, ще більш збільшуючи положення.
Спазм м’язів викликає скривлення хребта й ще більше здавлювання нервів (підсилюється біль) і кровоносних судин (страждає харчування тканин). Чим більше дратується нерв, тим сильніше напруга м’язів, а виходить, сильніше подразнення нерва (біль підсилюється). При цьому хворі самі обмежують рухи, уникаючи болю.
Найчастішою причиною розвитку тонічних-м’язово-тонічних синдромів є остеохондроз. Джерелами болючих імпульсів при цьому захворюванні може служити подразнення болючих рецепторів міжхребетного диска, зв’язувань хребта, капсули між хребетних суглобів, що виникли в момент високого фізичного навантаження або різкого повороту тулуба і так далі. Спазм м’язів найчастіше виникає в навколо хребетних м’язах, а також у м’язах, розташованих у сідничній області й в області шиї.
Ознаки тонічних-м’язово-тонічних синдромів
Головною ознакою є біль у спазмованих м’язах, у яких при промацуванні визначаються хворобливі м’язові ущільнення (тригерні зони). Болі можуть бути різними по інтенсивності: від незначних до дуже сильних. Часто вони віддають у зацікавлену кінцівку (не досягаючи при цьому стопи або кисті – саме цим м’язові болі відрізняються від болю по ходу нервів) і підсилюються при тривалім змушенім знаходженні в одній і тій же позі, при фізичній напрузі, після переохолодження. Зменшують біль відпочинок, лікувальна гімнастика, масаж процедури, що зігрівають.
Якщо при тонічному-м’язово-тонічному синдромі здавлюються розташовані поруч нерви й кровоносні судини, може з’являтися зниження чутливості, похолодання й слабість у зацікавленій кінцівці.
Тонічний-м’язово-тонічний синдром може розвитися й раптово, у зв’язку з підйомом ваги або різким поворотом тулуба. При цьому часто виникає своєрідне клацання - зсув хребця, розриви капсули міжхребетного диска з утвором міжхребетної грижі. Це супроводжується найсильнішим болем, хворий приймає стійке змушене положення, у якім його застала травма (наприклад, не може розігнутися).
Лікування тонічних-м’язово-тонічних синдромів
Основним методом лікування тонічних-м’язово-тонічних синдромів є лікування основного захворювання, яке привело до розвитку стійкого спазму м’язів, наприклад, адекватне консервативне або оперативне лікування грижі міжхребетного диска.
Але в кожному разі при сильних болях хворому потрібна екстрена допомога. Для зняття м’язового спазму призначаються спеціальні лікарські препарати, які називаються міорелаксантами центральної дії (наприклад, мідокалм, сірдалуд) – вони переривають передачу нервових сигналів від спинного мозку до зацікавленого м’яза. Після зняття спазму м’яза поліпшується його кровопостачання, що також сприяє зменшенню болю. Сірдалуд має також і знеболюючі властивості.
Після зняття хворій продовжують лікування основного захворювання, призначають комплекси лікувальної гімнастики, масажу, фізіотерапевтичних процедур. Застосовуються також методи рефлексу терапії (вплив на крапки на поверхні тіла, яке може зняти рефлекторний спазм м’язів), мануальної терапії й остеопатії (вплив на спазмований м’яз і інші тканини руками). Добре знімається набряк і запалення тканини зацікавлених м’язів, а також поліпшує їхнє кровопостачання гирудо терапія (лікування п’явками).
Тонічний-м’язово-тонічний синдром – це складний захисний рефлекс, який може сам по собі перетворитися в захворювання, якщо хворому не буде надана своєчасна адекватна допомога.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Іноді причиною болю є стійкий рефлекторний спазм м’язів, який носить захисний характер, захищаючи від фізичних впливів кістки кістяка, нервові стовбури, кровоносні судини й внутрішні органи при різних захворюваннях...
