Фінські вчені, у ході обстеження більш двох тисяч державних службовців Великобританії, дійшли висновку про те, що довгий час, проведений на роботі, підвищують ризик нервових розладів і навіть можуть привести до слабкий...
Фінські вчені, у ході обстеження більш двох тисяч державних службовців Великобританії, дійшли висновку про те, що довгий час, проведений на роботі, підвищують ризик нервових розладів і навіть можуть привести до слабоумства.
У їхньому звіті, опублікованому в «Американському журналі епідеміології», говориться, що розумові здатності людей, що працюють більш 55 годин у тиждень, нижче, чим у їхніх колег, які не горять на роботі.
До того ж, відзначають фахівці, у трудоголиків частіше виникають проблеми з короткочасною пам’яттю.
За словами доктора Маріанни Виртанен з Фінського інституту охорони праці, яка очолювала дослідження, « до проблеми понаднормової роботи потрібно підходити із усією серйозністю».
Учені поки не змогли з’ясувати, чому саме тривалий робочий день не благотворно впливає на мозок, однак ключові фактори їм зрозумілі: це проблеми зі сном, депресія, нездоровий спосіб життя й підвищений ризик серцево-судинних захворювань.
, Люди що служать, приймали участь у дослідженнях, було запропоновано пройти п’ять різних тестів розумової діяльності в перервах з 1997 по 1999, і знову з 2002 по 2004 роки.
Ті з них, хто робив багато понаднормової роботи, гірше всіх здали тести на аргументацію й словниковий запас.
Чим довше був робочий тиждень, тим гірше були результати тестів.
Люди, які довше засиджувалися на роботі, менше спали, частіше страждали від депресії й вживали більше алкоголю, чим їхні колеги, що не зловживали роботою.
За словами фахівця зі стресів, пов’язаних з роботою, професори Ланкастерського університету Кери Купера, про несприятливий вплив понаднормових годин роботи на здоров’я було відоме давно, однак тепер виявився й зв’язок з розумовою діяльністю.
«Результати цих досліджень повинні ясно дати зрозуміти роботодавцям, що, змушуючи людей працювати довгий час, вони лише шкодять справі. Вони повинні пам’ятати про правильне співвідношення годин роботи й відпочинку, — уважає професор Купер. — На жаль, в умовах кризи люди незмінно починають довше затримуватися на роботі, щоб виявити запопадливість і уникнути звільнення».
«Це дослідження повинне змусити трудоголиків задуматися, — підтверджує заступник виконавчого директора Фонду дослідження хвороби Альцгеймера Харриет Міллуорд. — Ми знаємо, що ризик розвитку слабоумства можна знизити за рахунок збалансованої дієти, регулярного соціального спілкування й вправ для тіла й розуму. Тепер до цього списку слід додати розумне співвідношення годин роботи й відпочинку.»
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Фінські вчені, у ході обстеження більш двох тисяч державних службовців Великобританії, дійшли висновку про те, що довгий час, проведений на роботі, підвищують ризик нервових розладів і навіть можуть привести до слабкий...
