uasol.com
Додати статтю | Реєстрація
Інтернет і сервіси
Авто і Мото
Бізнес і фінанси
Будівництво та ремонт
Будинок, сім'я
Все про меблі
Дієти, ваша фігура
Діти і батьки
Закон і Право
Захоплення і хобі
Зв'язок
Комп'ютери
Краса, мода, імідж
Кулінария
Культура та мистецтво
Лекції, посібники
    Cоціологія и психологія
    Іноземні мови
    Банківська справа
    Державне право
    Економіка
    Електротехніка и електроніка
    Криміналістика
    Маркетінг
    Математика
    Різне
    Спорт
    Страхування
    Українська мова
Люди, суспільство
Медицина і здоров'я
Наука і освіта
Політика
Промисловість
Реферати
Робота, працевлаштування
Спорт
Товари і послуги
Туризм і подорожі
Чоловік + Жінка
  Морські свинки. Утримання і догляд.  
  Створення рінгтонов 
  Ліки для лікування кандидозу (молочниці)  
  ПЕРШІ ОЗНАКИ ВАГІТНОСТІ 
  Материк Євразія 
  ОРХІДЕЯ В БУДИНКУ - ДОГЛЯД 
  ПОВНА ТАБЛИЦЯ КАЛОРІЙНОСТІ ПРОДУКТІВ  
  Черепахи: утримання та догляд 
  Що це таке вегето-судинна дистонія? 
  Державне (конституційне) право зарубіжних країн (Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни) 
Каталог україномовних статей - uasol.com
 укр
 eng
 рус
ШУКАТИ!
Запам'ятати сторінку | Зробити стартовою | Поділитися з товарищем
Маркетінг, курсова работа
Маркетінг, курсова работа
Управління якістю як спеціалізований вид управлінської діяльності


План
    С.
   Вступ…………………………………………………………………………………3
   1. Управління якістю як спеціалізований вид управлінської діяльності………...5
   1.1. Якість виробів як засіб задоволення потреб споживача і забезпечення конкурентоспроможності продукції………………………………………………..5
   1.2. Стандарти управління і забезпечення якості………………………………….8
   1.3. Концепція "Загального управління якістю" (TQM)…………………………11
   1.4. Задоволення запитів споживачів і підвищення цінності продукту………...18
   2. Система управління якістю як важливий інструмент підвищення конкурентоспроможності продукції………………………………………………21
   3. Загальні рекомендації щодо удосконалення маркетингової концепції управління якістю продукції………………………………………………………29
   Висновки……………………………………………………………………………33
   Перелік посилань…………………………………………………………………...35
   
   
   Вступ
   У сучасних системах керування підприємствами все більш помітну роль грає управління якістю продукції і послуг. Пояснюється це, по-перше, тим, що якість, поряд з ціною, гарантіями, термінами постачання і сервісом є найбільш вагомим складовим конкурентоспроможності продукції. По-друге, якість продукції повинна гарантувати її безпеку й екологічну чистоту і забезпечувати можливість її обов'язкової сертифікації, що контролюється державними наглядовими органами.
   Забезпечення високої якості продукції (послуг) нерозривно зв'язано із задоволенням потреб покупця. Цей взаємозв'язок визначає сьогодні ринкову політику будь-якої фірми, тим більше, що права споживача на якісну продукцію в розвинутих європейських країнах мають строгу законодавчу основу.
   Розвиток сучасного бізнесу надає перевагу маркетинговій орієнтації в діяльності підприємства. Як показують дослідження, проведені західними маркетологами, компанії з хорошим рівнем маркетингу краще усвідомлюють велику важливість забезпечення споживчої цінності товару, його якості, ніж рішення окремих функціональних завдань.
   Глобальний розвиток економік провідних західних країн значно ускладнив вимоги щодо побудови маркетингових стратегій управління якістю. У своїй практичній роботі компанії дедалі частіше натрапляють на прояви неадекватної, як їм здається, рекції з боку споживачів на рекламні кампанії, засоби стимулювання збуту, а також загальний рівень якості партій продуктів, що призводить до відчутних, не завжди виправданих фінансових витрат.
   В умовах України, коли кошти більшості підприємств, особливо малого та середнього бізнесу вкрай обмежені, ці витрати спроможні призвести до значного ускладнення фінансового стану підприємств. До того ж неправильна стратегія управління якістю продукції на підприємстві в умовах швидкого розвитку конкуренції та постійного удосконалення продукції конкурентів може призвести до втрати частки ринку підприємства. Тому проблеми управління якістю на підприємстві, використання системи якості та маркетингових концепцій, спрямованих на удосконалення продукціїї, стає дедалі актуальнішими для України.
   Отже, важливими практичними завданнями залишаються постійне удосконалення методів адаптації виробничо-технічної і організаційно-структурної політики підприємства до маркетингової стратегії і пошуки нових маркетингових концепцій в умовах істотної невизначеності середовища господарювання.
   В даній роботі я розгляну концепції орієнтації маркетингу на споживача та на виробництво якісної продукції, а також систему управління якістю продукції, яку слід застосовувати на підприємстві задля підтримки його на високому конкурентоспроможному рівні.
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   1. Управління якістю як спеціалізований вид управлінської діяльності
   1.1. Якість виробів як засіб задоволення потреб споживача і забезпечення конкурентоспроможності продукції
   З виходом українських підприємств на зовнішній ринок та доступністю українських ринків для зарубіжних фірм, проблема якості продукції стала пріоритетною для вітчизняного товаровиробника.
   В розвинених країнах світу проблема покращання якості займає ведуче місце в забезпеченні конкурентоспроможності робіт і послуг, створенні нових відносин між споживачем і виробником, задоволенні матеріальних потреб, соціальних інтересів та духовних потреб суспільства. Особливого значення ця проблема набуває в умовах кризи, яка супроводжується розривом економічних зв'язків, зниженням обсягів виробництва, втратою позицій на зовнішньому та внутрішньому ринках.
   Досвід США, Японії, Німеччини, Південної Кореї та ряду інших країн доводить, що забезпечення прогресу у галузі якості шляхом застосування ефективних систем управління якістю є одним з основних важелів, за допомогою яких їм вдалося вгамувати кризу в економіці та зайняти стійкі позиції на світовому ринку. При чому найбільшого успіху досягали країни, де вирішення проблеми якості ставало національною ідеєю, носило всезагальний характер, за рахунок створення системи навчання робітників всіх категорій, від яких залежить забезпечення якості продукції та послуг.
   Високий рівень якості продукції означає прискорення НТП, підвищення ефективності суспільного виробництва, могутність і процвітання. Тому завданням держави є проведення політики, спрямованої на підвищення та підтримку високої якості продукції, що випускається. Для підприємства, в умовах становлення ринкової економіки постійний випуск якісної продукції означає дуже багато. Насамперед, це формування іміджу підприємства.
   Імідж високого рівня - це популярність, стійке позитивне відношення покупців до фірми, її товарів, послуг та атрибутів фірмового стилю - товарним знаком, засобом реклами, тощо. В умовах ринку та конкуренції, якщо фірма має товар високої якості, що користується стійким попитом, вона має усе, і навпаки.
   Таким чином, вирішення проблеми якості продукції на підприємстві - це високий його імідж у покупців, це вихід не тільки на внутрішній, але й зовнішній ринок, це основа для одержання максимального прибутку та стійкого фінансового положення.
   На сьогоднішній день від результатів у галузі якості залежить, чи вдасться економіці України та її підприємствам швидко інтегруватись у світове господарство, чи ввійде Україна у світове товариство як рівноправний партнер або залишиться на положенні сировинного придатку. Успішна інтеграція українських підприємств неможлива без стабільної якості і на цій основі забезпечення конкурентоспроможності продукції.
   Для України повчальним є досягнення наших найближчих сусідів, зокрема Чехії та Угорщини. Темпи сертифікації якості у Чеській республіці, яка нещодавно стала членом Європейського Союзу, вражають. У результаті цілеспрямованої державної політики урядів цих країн у сфері якості протягом останніх шести років було створено відповідне законодавство, яке стимулює виробництво продукції та надання послуг за європейськими стандартами. Проводяться щорічні національні конкурси з якості. Наслідок такої політики - угорська та чеська промисловості стали конкурентоспроможними на ринках країн ЄС.
   Повчальним є досвід Ізраїлю, де на замовлення глави Уряду і за підтримки державного фінансування було досліджено вартість "низької якості" економічної категорії. Аналіз підтвердив, що втрати обходяться Ізраїлю на рік близько чверті вартості валового національного продукту.
   Наша країна з невідомих причин дуже неохоче переймає цей досвід. В Україні поки що діють окремі елементи системи безперервного навчання кадрів, забезпечення досягнення необхідного рівня якості. Виникає питання: "Чому з переходом до ринкових відносин в Україні залишається зневажливе ставлення до проблеми якості?"
   Проте Україна теж мала певний досвід у сфері забезпечення якості. Ще у 70-ті рр. минулого сторіччя було впроваджено комплексну систему управління якістю продукції (КС УЯП). Вона виходила з того, що якість продукції є об'єктом, яким управляють. Метою управління якістю є створення продукції такого рівня якості, який би задовольняв певні потреби споживача. В управлінні якістю повинні брати участь всі члени трудового колективу та відбуватися на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Положення КС УЯП розглядали систему управління якістю як елемент галузевої, в кінцевому випадку державної системи управління якістю [9, c. 57].
   З іншого боку на українських підприємствах мало фахівців, які володіють необхідними знаннями у сфері управління якістю. На сьогодні ще не створено багаторівневої системи підготовки персоналу з якості. Як наслідок, більшість підприємств не застосовують сучасні прогресивні методи управління якістю. А досвід окремих підприємств не поширюється через відсутність ефективного інформаційного забезпечення.
   Ситуація ускладнюється тим, що в Україні фактично призупинено проведення наукових досліджень у галузі якості, не сформовано відповідної інфраструктури сприяння підприємств у підвищенні якості.
   Між тим, головною характеристикою нового глобального споживчого ринку, рухомого якістю, у якому компанія ХХІ сторіччя буде діяти та конкурувати, є те, що очікування споживача та його смаки швидко змінюються і все менше споживачів у всьому світі бажають приймати будь-що другокласне або другорядне в їхньому житті. Це відноситься до продуктів, які вони купують, послуг, якими вони користуються та робіт, які вони виконують.
   Звіт про дослідження покупок, на прикладі США показує, що покупці зробили якість головним купівельним стандартом. Істотним є те, що покупці розглядають та сприймають якість як фундаментальну характеристику, що вимірюється їх особистим сприйманням продукції або послуги.
   Інтеграція економіки якості до інших критеріїв управління бізнесом показує, що компанії ХХІ сторіччя не обмежені традиційними показниками стратегічного напрямку на верхньому рівні управління, а передбачають лідерство цінності якості.
   Досягнення цього результату можливо за умови безкомпромісного акценту на високу якість на всіх рівнях, зміни психології людей та їх ставлення до проблеми підвищення якості. Всі перелічені заходи дозволять підприємствам України подолати сучасну кризу та гідно конкурувати на світовому ринку. Досягнення цього результату вимагає більшого ніж розвиток деяких додаткових інструментів якості у виробничих програмах або забезпечення деяких проектів у сфері якості під час ведення компанією бізнес-діяльності. Потрібен безкомпромісний акцент на високу якість на всіх рівнях, охоплюючи усі наші компанії та власну діяльність.
   
   1.2. Стандарти управління і забезпечення якості
   Згідно зі статтею 50 Конституції України [1] "кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена".
   Для забезпечення цих положень Конституції України питання виготовлення продукції відповідної якості та захист прав споживачів регламентуються такими документами:
    Закон України "Про стандартизацію";
    Закон України "Про підтвердження відповідності";
    Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності";
    Декрет Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдності вимірювань";
    Декрет Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення";
    Указ Президента України "Про вдосконалення державного контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення";
    Закон України "Про захист прав споживачів".
   Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку для життя, здоров'я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції.
   Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості.
   Вся робота зі стандартизації в Україні регламентується комплексом стандартів державної системи стандартизації, перші стандарти якого були введені в дію з 1 жовтня 1993 р. наказом Держстандарту України № 116 від 29.07.1993 р.
   Державна система стандартизації в Україні визначає мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.
   Згідно з державною системою стандартизації нормативні документи зі стандартизації мають такі категорії:
   • державні стандарти України - ДСТУ;
   • галузеві стандарти України - ГСТУ;
   • стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;
   • технічні умови України - ТУ У;
   • стандарти підприємств - СТП [11, c. 101].
   Нова концепція діяльності зі стандартизації знайшла своє відображення в Законі України "Про стандартизацію". Цей закон встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики в цій сфері. Він регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням їхніх результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.
   Залежно від рівня суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює стандарти, розрізняють:
   - національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені Центральним органом, видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування;
   - стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією.
   Стандарти повинні відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, або надавати перевагу виробнику продукції чи продукції залежно від місця її виготовлення [11, c.118].
   Основні вимоги до систем якості регламентовано міжнародними стандартами ISO 9000, які прийняті в Україні як національні.
   Перші шість документів, які були перелічені вище, регламентують правила і норми виготовлення продукції згідно з вимогами споживачів та контроль її якості, то Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами продукції і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав. Він був прийнятий Верховною Радою України в 1991 р. і доповнений у 1994 та 1995 рр.
   Згідно цього Закону споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання продукції для задоволення своїх потреб мають право:
   - на державний захист своїх прав;
   - гарантований рівень споживання;
   - належну якість продукції, торговельного та інших видів обслуговування;
   - безпеку продукції;
   - необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент продукції;
   - відшкодування збитків, завданих продукцією неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;
   - звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
   - об'єднання в громадські організації споживачів [2].
   У разі порушення законодавства про захист прав споживачів господарюючі суб'єкти сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в т.ч. громадяни - підприємці, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
   
   1.3. Концепція "Загального управління якістю" (TQM)
   Сьогодні на багатьох підприємствах служба маркетингу поки що в ролі попихача супроводжує відділ збуту. В її обов'язки входить участь у розробці стратегії просування продукту на ринку, зокрема, стратегії реклами, стимулювання збуту. В результаті такої обмеженості дій зв'язки між споживачами, проектувальниками, маркетологами та збутовиками є не більш ніж фрагментарними та спорадичними.
   Реальна ж концепція управління підприємством, яка дає змогу у повному обсязі адекватно зв'язати всі підрозділи підприємства та орієнтувати їх на споживача, - це принципи загального управління якістю (Total Quality Management - TQM). Сукупність цих принципів, уміле послуговування ними відкриває перспективи для успішного втілення теорії соціально орієнтованого маркетингу, дає можливість змінити застарілу структуру підприємства на ту, в якій всі процеси, пов'язані з маркетингом починають відігравати відповідну їм роль. У цих теоріях основним є принцип верховенства споживача стосовно всіх процесів, з яких складається діяльність підприємства (рисунок 1.1).
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   Рисунок 1.1 - Зміни пріоритетів у керуванні підприємством з 60-х років по сьогодення [7, c.57]
   Основні положення TQM:
   1. Фокусувати всю діяльність компанії на потреби та побажання як зовнішніх, так і внутрішніх споживачів.
   2. Забезпечити можливості та реальну участь кожного у процесі досягнення головної мети - забезпечення потреб споживачів.
   3. Зосереджувати увагу на процесах, розглядаючи їх як оптимальну систему досягнення головної мети - максимізація цінності продукту для споживача та мінімізація його вартості як для споживача, так і для виробника.
   4. Постійно і безперервно поліпшувати якість продукту.
   5. Класти в основу всіх рішень компанії тільки реальні факти, а не інтуїтивні передбачення або лише досвід її працівників.
   Передбачається, що всі нові стандарти управління якістю будуються на основі саме цієї концепції. Розглянемо її базові елементи.
   1. Залучення вищого керівництва. Зміст даної вимоги полягає в тому, що весь керівний склад компанії, включаючи вище керівництво, повинний бути залучений і брати участь у процесі підвищення якості, починаючи від початкових етапів створення бізнесу і формування стратегічних цілей, до конкретних тактичних рішень, що можуть істотно вплинути на загальне управління якістю. Одна з головних задач залученого керівництва – це необхідність обліку вимог якості на самих ранніх етапах створення, модернізації бізнесу і не така тактична задача, як може показатися, - це необхідність постійного стимулювання працівників до досягнення вищих стандартів якості продукції.
   2. Залучення покупця. У багатьох випадках джерелом інформації про порушення якості є покупець. Його найважливіша роль у системі керування якістю позначається у своєчасному доведенні до постачальника інформації про порушення якості, так і у залученні в процес створення високоякісного продукту. Покупець, як джерело потреб, повинний повідомляти про свої потреби виробнику. Але і виробник повинний цікавитися цими потребами, що в Україні часто є відсутнім. Дійсно, раніше в СРСР продукція вироблялася не та, яка була потрібна споживачу, а та, яка була включена в план. І робилася вона такою не тому, що була потрібна покупцю, а тому що була зручна заводу. Це суперечить одному з основних вимог TQM, що вимагає щоб продукція була потрібна. Це загальна здорова вимога ринку. Безглуздо робити нікому непотрібну продукцію.
   Велике значення має активна участь покупця в цьому процесі. Вітчизняний покупець виходить з того, що магазин створений для того, щоб споживач шукав там потрібний продукт. Покупець на Заході більш активний і завжди прагне одержати (а також створити) потрібний продукт. Тому що він упевнений, раз йому це потрібно, то обов'язково знайдеться той, кому вигідно це зробити.
   3. Розробка продуктів для якості. Вимога достатньо очевидна. Однак у нашій країні з цим виникають проблеми. Тому що розробка продукції ведеться не тільки без обліку вимог від покупців, але і без обліку вимог якості продукції, виходячи з того, яка продукція може бути зроблена. Звичайними вимогами продукту для досягнення вищої якості є завдання вищих параметрів продуктивності, задоволення потреб покупців у зручному сервісі продукції, зовнішньому вигляді та дизайні упакування. Останнім часом дизайн упакування, зроблений в Україні, значно покращився, що можна оцінювати винятково позитивно.
   4. Розробка виробничих процесів, виходячи з вимог якості. Виробничі процеси розглядаються в стандарті ISO 9000. Одна з основних задач цих стандартів – встановлення, розробка виробничих процесів для виробництва якісної продукції. Як основну вимогу стандартів можна сформулювати те, що повинні бути чітко розділені неконтрольовані фактори, такі як можливе неправильне функціонування машин, неякісні матеріали, неправильне виконання робітниками своїх обов'язків. Такі контрольовані фактори можуть бути усунуті в процесі впровадження системи ISO 9000. Однак можуть бути і неконтрольовані фактори, такі як різка зміна температури, зв'язана з різкою зміною погоди, вібрація, у тому числі зовнішня (від проїжджаючого транспорту) й інші причини, пов'язані з природними і зовнішніми стосовно підприємства факторами.
   При розміщенні, дизайні нових підприємств бажано уникнути максимально можливого впливу неконтрольованих факторів на виробництво. Це одна із задач вищого менеджменту домогтися того, щоб неконтрольовані фактори не виникали взагалі.
   5. Контроль виробничих процесів для досягнення якості. Вимога також достатньо очевидна, тому що якщо виробничі процеси розроблені таким чином, щоб досягати вищої якості продукції, необхідно їх контролювати, щоб розроблені параметри виконувалися, працівники виконували посадові інструкції і виконувалися вимоги документації по відповідності нормам, по правильному виробництву.
   6. Розвиток партнерських відносин з постачальниками. Дуже важливе питання, що вимагає наявності вибору постачальників і їхньої доброї волі, щоб розвивати таке партнерство. На жаль, ситуація коли підприємства прагнули робити не те, що потрібно на ринку і не те, що потрібно для досягнення високої якості, а те, що можливо на цьому підприємстві, породжувала ситуацію, коли низька якість була закладена вже у виборі постачальників. Якщо це низькоякісний метал, деталі і компоненти, то з них відповідно виходили низькоякісні чайники, телевізори, пральні машини і т.д.
   Відомо, наприклад, винятково часто причиною виходу з ладу вітчизняних телевізорів була низька якість трубок і низька якість електролітичних конденсаторів. Телевізори вибухали, виходили з ладу, тому що неякісні конденсатори висихали. Єдина причина цього був вихід з ладу іноді крихітного і дешевого конденсатора, все інше могло працювати нормально, забезпечувало цілком пристойну якість зображення на досить простому телевізійному приймачі.
   Зараз вибір постачальників розширився, в основному через співробітництво з іноземними компаніями, але підвищення конкуренції не призвело до підвищення якості виробництва на підприємствах. Тільки останнім часом стало досягатися розуміння того, що це явище не тимчасове, а постійне. Існує досить багато способів підвищення зацікавленості постачальників у якості своєї продукції. Це довгострокові контракти, спеціальні премії за високу якість продукції. Останнє дуже цікаво, оскільки прагнення купити завжди найдешевшу продукцію часто означає прагнення купити неякісну продукцію. А придбання копійчаної, неякісної продукції, того ж конденсатора чи резистора може призвести до виходу з ладу в сотні, тисячі разів більш дорогого пристрою.
   Утрата репутації кінцевого виробника, у погоні за копійчаною економією. Захист покупця від неякісного постачальника комплектуючих – це насамперед турбота покупця, але можливо саме по цьому одним з вимог у країни ЄС, для державних нестатків є відповідність сертифікації підприємства по ISO 9000, як яка-небудь гарантія якості продукції.
   7. Післяпродажне обслуговування і післявиробничий сервіс. Для цілого ряду продуктів побутового призначення, таких як пральні машини, має значення не тільки якість його виробництва на заводі, але і якісна доставка постачальнику. Якщо машина упала в процесі доставки, то є дуже серйозна підстава того, що вона не буде працювати чи взагалі буде працювати із серйозними дефектами. Не говорячи вже про те, що вона повинна бути належним образом приєднана до систем водопостачання, каналізації, для того щоб вона працювала, а не заливала квартиру, і не псувала білизну.
   У Західній практиці використовуються всі ті ж методи залучення працівників у процес управління якістю, що застосовувалися при соціалізмі: кружки якості, преміювання за раціоналізаторські пропозиції, створення виробничих нарад, присвячених питанням поліпшення виробництва продукції. Нічого нового не придумано, і можуть бути використані методи добре відомі з минулого.
   Отже, українські підприємства, що сертифікували систему управління якістю, мають шанси виявитися в рівному, а можливо, і в більш сприятливому положенні в порівнянні з закордонними компаніями, що прийшли на ринок.
   Не менш важливий і той факт, що впровадження системи управління якістю є ефективним управлінським інструментом на підприємстві, що дозволяє ліквідувати незлагодженість у діях відділів, налагодити комунікації, поліпшити взаємодію з зовнішніми організаціями. Сертифікація дає керівництву і всім співробітникам підприємства можливість постійно досягати якості наданої послуги чи продукції, що випускається. Крім цього впровадження стандарту ISO 9001-2000 дозволяє знизити витрати підприємства за рахунок усунення неефективних чи управлінських операцій, що дублюються [6].
   Практично всі положення TQM сьогодні відображені у новій версії Стандарту ISO 9000-2000 "Quality management systems - Fundamentals and vocabulary". Основні засади, закладені у Стандарті:
   - розуміння сьогоденних потреб та очікувань споживача. Оцінки задоволеності споживача та дії виробника згідно з їх результатами;
   - формування бачення шляхів та цінностей. Встановлення амбіційних показників і цілей, розробка стратегій їх досягнення. Навчання людей, надання їм підтримки та делегування повноважень;
   - персональна власність на показники та цілі організації - на все те, чого досягнуто знаннями і досвідом людей, їх прагнення до пізнання, до участі в оперативних рішеннях і процесі вдосконалювання;
   - чітке встановлення зовнішніх і внутрішніх споживачів і постачальників процесів. Зосередження уваги на ресурсах і процесах, що веде до ефективного використання людей, устаткування, методів і матеріалів;
   - виявлення багатьох процесів у будь-якій системі, встановлення їх внутрішніх взаємозв'язків. Оцінка процесів по організаційним показникам і цілям. Порівняння результатів з основними цілями;
   - встановлення амбіційних, але обов'язково реалістичних цілей удосконалення, забезпечення процесу ресурсами і створення інструментарію виявлення людських можливостей та умов для активізації загальних зусиль, коли робиться внесок у безперервне удосконалення процесів;
   - рішення та дії, що засновуються на аналізі даних та апріорній інформації, спрямовуються на максимізацію продуктивності та мінімізацію відходів і переробки. Весь арсенал творчих напрацювань і набутків ставиться на службу мінімізації витрат, покращання показників, розширення ринкової ніші з використанням придатних управлінських інструментів і технологій;
   - створення стратегічних альянсів або партнерських відносин, що гарантують легке залучення та скоординовану роботу за умов спільної розробки та удосконалення продукції, процесів і систем. Створення атмосфери взаємної довіри, поваги і злагоди, спрямованої на задоволення споживачів і постійне удосконалення [4].
   З наведених вище принципів робимо висновок про те, що визначення потреб та очікувань споживача є основним при розробці системи управління якістю.
   
   
   
   Скачать работу полностью

Автор: uasol | Відгуки: 0 | Перегляди: 4108 | 13/05/2011 Лекції, посібники - Маркетінг

Ссылка на статью:


Коментарій

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус  |  eng 
20.11.2017 12:07

Гелетей відповів Саакашвілі: Депортація злочинців – не справа УДО

"Депортація або екстрадиція злочинців, кримінальних авторитетів або осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України, не належить ні до меж компетенції Управління державної охорони України, ні до моїх повноважень, як його начальника", – заявив він.
20.11.2017 11:55

Троє бійців АТО загинули в неділю через пічку

За попередньою інформацією, подія сталась у результаті необережного поводження з пічним обладнанням в одній із в/ч, яка виконує бойові завдання на Донецькому напрямку.
20.11.2017 10:51

ГПУ втратила право починати розслідування

Прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань, не довше 5 років від дня набрання чинності нового УПК (19 листопада).
20.11.2017 09:00

Хроніка 20 листопада. "Хі-хі" Тимошенко з Путіним, і очікування в ЄС провалу Угоди

Кучма заявляє про неприпустимість революції, Жванія виходить з "Нашої України", Тимошенко посміялася з жартів Путіна над Ющенком та Саакашвілі, політики ЄС очікують з боку Януковича зриву підписання Угоди про асоціацію...
20.11.2017 01:29

РФ спровокувала гуманітарну катастрофу на Донбасі - Клімкін

Через дії Росії на Донбасі виникли гуманітарна та екологічна катастрофи.
20.11.2017 00:30

Президент Зімбабве Мугабе не подав у відставку

Президент Зімбабве Роберт Мугабе не виправдав очікувань, не оголосивши про відставку в зверненні до народу.
19.11.2017 23:48

Аваков: У НФ уже готовий проект зміни Конституції

У партії "Народний фронт" є готовий проект конституційної реформи, за яким "усувається дуалізм влади".
19.11.2017 22:16

Президент Зімбабве Мугабе подає у відставку - AP

Президент Зімбабве Роберт Мугабе йде у відставку після майже чотирьох десятиліть при владі.
Усі новини