Напевно, кожному хочеться прожити життя з відчуттям того, що це саме його життя, саме його вибір. Зі свідомістю того, що він сам визначає свою долю.
І якщо це присутнє, тоді людина наповнена енергією, повагою до себе й інших і прагненням постійно поліпшувати своє життя. Але дуже часто ми почуваємо себе, як муха, яка заплуталася в павутині.
Заплуталися в якихось зобов’язаннях, непотрібних, незрозумілих відносинах, на незрозуміло якій роботі. Увесь час комусь повинні й чимось зобов’язані. І нам потрібно встигнути зробити мільйон незрозумілих речей і справ. Ми начебто носимося по замкненім колу, як у колесі. Увесь час чогось не встигаємо. І постійно лаємо себе за це.
Якщо подивитися на початок формування цього процесу, то ми згадаємо дитинство й наших батьків, які жили так само, як і ми зараз. При цьому увесь час «смикали »нас. І ми, будучи маленькими дітьми, чітко розуміли, що життя — це стрімкий потік, у якому, щоб вижити потрібно увесь час «встигати, відповідати, напружуватися», і що це (з позиції маленької дитини) чи навряд можливо. І це нас бентежить.
Якби могли скинути лушпайку нашого дитячого сприйняття життя, переживання невідповідності дорослому темпу життя, дорослій напрузі, то ми б змогли побачити, які ми насправді.
Як бути самим собою? Напевно, найефективніший шлях до себе Самому зараз – це довіряти своїм почуттям. Вірним орієнтиром буде наступний момент:
* Якщо Ви, роблячи якийсь учинок, спілкуючись із кимось, займаючись якоюсь справою, почуваєте себе добре, значить це те, що прагнете саме ви. І в цей момент проявляється ваше внутрішнє «Я».
* Якщо ж почуття говорять Вам, що у Вас немає інтересу й радості до того, що Ви робите, виходить, Ви зараз не чуєте Ваше «Я» і робите цю справу для когось ( для начальника, чоловіка або дружин, батьків…). Тоді в другому випадку перед вами постає вибір – відмовитися це робити або погодитися із цим.
Наприклад, Ви робите за когось роботу й погано себе почуваєте. Ви можете чесно відмовитися, сказати: «Я не готовий це робити для тебе». Другий варіант – знайти свій інтерес і користь для себе: «Я гарний друг», «Я гарний колега», «На мене завжди можна покластися» і т.д. І в тому й в іншому випадку Ви відчуєте себе краще. Тому що в першому варіанті Ви займетеся тим, що Вам цікаво й важливо, а в другому випадку Ви побачите свої пріоритети в житті.
На шляху до самого себе людина долає дуже багато внутрішніх бар’єрів і обмежень, які закладені батьками й суспільством. Найголовніше, долаючи ці бар’єри й відмовляючись від деяких батьківських настав («ти повинен бути слухняним сином», «треба одягатися скромно», « у тебе повинна бути нормальна робота»), соціальних очікувань і вимог («нормальні дівчата виходять заміж до 25 років», «розводитися соромно», «до 30 років потрібно мати квартиру, машину, родину»), і, зауважуючи як часто ти прагнеш їм відповідати або переживаєш, коли це не виходить, ставитися до самого себе з повагою.
Для того, щоб звільнитися від внутрішніх обмежень, віднесись до себе з повагою (не лай себе). А подивися з інтересом: «А який Я?». Заміни своє невдоволення напрочуд і інтерес. Цей інтерес і повага до самого себе зовсім точно приведуть Вас до тієї дивної особистості, якою Ви і є. Щоб БУТИ САМИМ СОБОЮ важливо приймати себе, не засуджуючи себе ні за помилки, ні за зволікання. Давати собі досить часу й опікуватися про свої інтереси, що не виключає поваги інтересів інших.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.