Людство далеке просунулося в економіці, техніку, медицині. Тепер для досягнення будь-яких цілей, у тому числі й спортивних, ми навчилися використовувати науку про душу – психологію. Учені ...
Людство далеко просунулося в економіці, техніці, медицині. Тепер для досягнення будь-яких цілей, у тому числі й спортивних, ми навчилися використовувати науку про душу – психологію
Учені стверджують, що добитися максимального ефекту під час занять можна, намалювавши в уяві яскраву картинку того, про що ти мрієш. Представляючи себе ідеальною, розглядаючи в уяві кожну деталь, ви повірите, що таке можливо й рано або пізно доб’єтеся бажаного. Пояснити цей феномен поки не можуть – у людській психології таємниць ще вистачає. Очевидно, візуалізація дає тілу імпульс рухатися в конкретному напрямку. Мій тренерський досвід доводить, що для досягнення результату позитивний настрой не менш важливий, чим здорове харчування й регулярні тренування. Нерідкі випадки, коли жінки приходять у зал, немов по примусу: у першому ж погляді на тренера претензія й недовіра. Такі сумніваються в будь-якій, навіть самій банальній рекомендації, починають порівнювати запропоновану програму й умови з тим, що було в них раніше й, звичайно ж, роблять висновки не на користь нового. Професійний інструктор завжди готовий і рад відповісти на будь-які питання клієнтів, настроїти їх на робочий лад, вселити впевненість у власних силах, однак, якщо людина споконвічно приходить із негативом, зробити це дуже й дуже складно. У десятий раз відповідати на фразу: «Ой, однаково я ніколи не схудну, усе це даремно!» — стомлює. Як працюється з такими клієнтами інструкторам - одна справа, зрештою будь-яка робота з людьми, хоч продавця, хоч кондуктора, вимагає терпіння й такту. Інша справа — самі люди. Зі своїм негативним настроєм вони, проте, викладаються фізично на заняттях як ведеться, а от результату не домагаються. Парадокс? Не знаю. Приведу конкретний приклад: дві жінки прийшли до мене в зал у один час, а точніше, одна – Лариса, привела іншу – Лену. Обидві працюють юристами в одній компанії, тобто умови праці в них однакові. Обидві прагнуть схуднути. Лариса настроєна оптимістично, а от Лена — скептично. Вони одержали поради по харчуванню й приступили до нового в їхньому житті етапу — схудненню. Починаючі фітнесістки мали один рівень підготовки, різниця у вазі була незначною. Лариса завжди з настроєм приходила в зал, чекала ускладнень у вправах, залишала робочі проблеми за порогом. Був випадок, коли вона прийшла займатися в загорнених джинсах замість тренувальних штанів. На моє питання, чому, вона відповіла, що забула форму вдома, але подумала, що це не причина пропускати заняття. Лена приходила й у якості вітання говорила мені з подихом: «Ну, що там сьогодні, знову цей жахливий прес?» На четвертім занятті вона сказала: «Я ходжу вже другий тиждень, а, крім відмінного апетиту, змін ніяких!» Дивлячись на її вираження обличчя під час виконання вправ, у мене складалося враження, начебто вона займається мазохізмом. Навіть задерикувату чачу вона умудрялася танцювати з кислою гримасою. Через два місяці Лариса схудла на вісім кілограмів, Лена — на один. Звичайно ж, кожний худне по-своєму, усі індивідуально в силу різних причин, але тренерський досвід підказує мені, що наведений приклад — показовий випадок. Якщо жінка не вірить тренерові або робить вигляд, що не вірить, і починає у всьому сумніватися, гарного результату чекати нема чого. Напевно, краще вже перемінити клуб, вид занять і одержувати задоволення від часу, проведеного в залі, чим додавати собі зайві розчарування.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.