Травматичні вивихи стегна становлять близько двадцятої частини всіх вивихів. Вони трапляються, головним чином, у сильних, фізично розвинених людей середнього віку в результаті непрямих травм при важких фізичних навантаженнях...
Травматичні вивихи стегна становлять близько двадцятої частини всіх вивихів. Вони трапляються, головним чином, у сильних, фізично розвинених людей середнього віку в результаті непрямих травм при важких фізичних навантаженнях і заняттях спортом. Як правило, такі вивихи супроводжуються сильними болями.
Будова й особливості функціонування тазостегнового суглоба
Тазостегновий суглоб утворений вертлюжною западиною тазової кістки й голівкою стегнової кістки. Це кулястий суглоб, у якім здійснюються рухи трьох видів: згинання - розгинання, приведення – відведення й обертальні (ротація зовнішня й внутрішня).
Капсула тазостегнового суглоба включає в порожнину суглоба передню сторону голівки стегна, але залишає наполовину відкритою задню сторону шийки стегнової кістки. Зв’язковий апарат суглоба представлено чотирма поза суглобними й двома внутрішньо суглобними зв’язуваннями. Поза суглобні зв’язування:
повздовжнє стегнове зв’язування - перешкоджає перекиданню таза назад і обмежує його бічні рухи при ходьбі; лобково-стегнове зв’язування йде від лобкової кістки до голівки стегнової кістки, вплітаючись у капсулу тазостегнового суглоба; сідничко - стегнове зв’язування зміцнює задній відділ суглобної капсули.
Усередині тазостегнового суглоба розташовано два зв’язування:
зв’язування голівки стегнової кістки – вона з’єднує голівку стегнової кістки із серединою вертлюжної западини; поперечне зв’язування вертлюжної западини – з’єднує краї вирізки вертлюжної западини.
Кровопостачання й іннервація тазостегнового суглоба здійснюється широко розгалуженою мережею нервів і кровоносних судин.
Види й причини вивихів стегна
Травматичні вивихи стегна виникають звичайно в результаті непрямої травми. Залежно від положення стегна в момент травми зсув голівки стегна відбувається по-різному. Розрізняють:
задні вивихи стегна ( найбільш часті, складові до 80% усіх вивихів стегна), у тому числі повздовжні (нагору й назад) і сідничні (вниз і назад); передні вивихи стегна, у тому числі надлобкові (вперед й нагору), засувні (вперед і вниз); центральні – при переломах дна вертлюжної западини.
Механізм виникнення заднього вивиху найчастіше – непряме значне насильство, коли стегно раптово різко повертається всередину й приводиться. При цьому голівка стегнової кістки розриває капсулу й защемляється між її краями й м’язами. Кругле зв’язування звичайно розривається повністю. Голівка стегна розташовується на зовнішній і задній поверхні повздовжньої кістки; при низькому сідничному вивиху голівка перебуває назад й донизу від вертлюжної западини.
Як проявляється вивих стегна
Проявляються вивихи стегна сильним болем у тазостегновому суглобі, відсутністю активних рухів, змушеним положенням кінцівки, що залежать від вивиху. Після ушкодження потерпілий не може ставати на ногу. При задніх вивихах нога зігнута в тазостегновому суглобі, наведена й повернена всередину, активні рухи в тазостегновому суглобі неможливі. Спроби пасивно (кимсь іншим) вивести кінцівку зі змушеного положення супроводжуються сильним болем, при цьому з’являються характерні для вивиху ознака пружного опору й укорочення ноги. Великий рожен стегнової кістки (він розташований напроти голівки) прощупується високо, в області паху визначається западення, а позаду іноді видний виступ і прощупується голівка, що змістилася, стегнової кістки.
Для передніх вивихів (засувного й надлобкового) характерні різке відведення нижньої кінцівки, поворот стегна назовні подовження, що виступить, кінцівки. При засувнім вивиху можна прощупати голівку із внутрішньої сторони тазостегнового суглоба, сіднична область при цьому сплощена, а великий рожен не визначається.
Діагностика й лікування вивихів стегна
Діагноз уточнюють при рентгенографії. На знімках видно, що вертлюжна западина порожня, а голівка стегнової кістки зміщена догори або донизу.
Лікування травматичного вивиху стегна включає ручне закрите вправляння, іноді в комбінації з іншими операціями. Вправляння роблять під наркозом із уведенням спеціальних лікарських препаратів для зняття напруги м’язів (міорелаксантів). Після вправляння вивиху роблять іммобілізацію (фіксацію) кінцівки за допомогою гіпсової пов’язки або кістякової витяжки кінцівки з вантажем 3–4 кг. Ходити на милицях дозволяється через 3–4 тижня, а навантажувати кінцівку – через півроку після травми. Більш раннє навантаження небезпечне через можливий розвиток асептичного некрозу голівки стегнової кістки – руйнування кістки без участі в процесі інфекції.
Долікарська допомога при вивиху стегна
При підозрі на вивих стегна в жодному разі не можна його вправляти. Необхідно по можливості зафіксувати (щоб не було зайвих рухів, що травмують) ногу в тому положенні, у якім вона виявилася після травми, прикласти до тазостегнового суглоба холод, дати постраждалому будь-який знеболюючий засіб і доставити його в травмпункт.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Травматичні вивихи стегна становлять близько двадцятої частини всіх вивихів. Вони трапляються, головним чином, у сильних, фізично розвинених людей середнього віку в результаті непрямих травм при важких фізичних навантаженнях...
