Якийсь час тому ми з вами довідалися зворушливу й цікаву історію обручки, а також не менш захоплюючу історію весільного плаття. Сьогодні запрошую Вас поринути в історію ще однієї весільної речі – історію весільної фати. Упевнена, що мало хто з вас знайомі з історією цієї знайомої і повсякденної речі.
Напевно в більшості з нас наречена асоціюється з білою сукнею і звичайно ж таким невід'ємним аксесуаром і прикрасою будь-якої нареченої, як весільною фатою. Сьогодні фата дуже різна, у більшості випадків вона зустрічається нам з легкої напівпрозорої тканини з вишивкою й без неї, посипана каменями Swarowsky, довга, коротка, багатошарова, але, як правило така, що не приховує обличчя нареченої.
Але виявляється, у стародавності роль фати грало щільне покривало. Чому? Ще в прадавній Греції й Римі вважалося, що фата вберігає наречену від недобрих поглядів заздрісників й псування. Із прадавніх часів фата необов'язково повинна була бути білою. Наприклад грекині ховали обличчя під жовтою тканиною, а римські наречені надягали яскраво-червону фату або прикрашали волосся різнобарвними тканинами з вишивкою.
В XV сторіччі хрестові походи принесли в середньовічну Європу кілька східних традицій. У їхньому числі була й весільна фата. Якщо мусульманським жінкам доводилося носити паранджу навіть після весілля, приховуючи свою красу, то в Європі фата швидко придбала інший сенс, ставши символом скромності й чистоти. Ніжно-біла фата символізувала чистоту, безвинність дівчини що одружується – і якоюсь мірою зберігає цей сенс дотепер: от чому тільки жінки що одружуються вперше сьогодні надягають весільну фату. Ще одним символічним значенням весільної фати в стародавності був знак приналежності до роду чоловіка. Вважалося, що після того, як наречений знімає з нареченої фату, він приймає її під своє заступництво – і із цього моменту на місце дівчини приходить одружена жінка.
Саме тому споконвічно фата була довгою й доходила до п'ят, символізуючи підпорядкування жінки чоловікові. Сьогодні наречена часто сама знімає фату – що свідчить про рівність із чоловіком. У стародавності ж такий жест міг бути розглянутий як символ непокори нареченої новознайденій родині. Ще один звичай, що пояснює появу весільної фати – традиція здійснення шлюбу як угоди між нареченим і батьками нареченої. Майбутній чоловік міг побачити обличчя своєї обраниці тільки після весілля – а довгою непрозорою фатою обличчя нареченої закривали для того, щоб наречений в останній момент не передумав одружитися, побачивши зовнішність своєї майбутньої дружини. Першою американською нареченою, що надягла фату, стала якась Неллі Кастас, обраниця майора Лоуренса Льюіса, помічника президента Джорджа Вашингтона. Неллі вибрала фату зовсім не по якихось релігійних причинах: просто одного разу її майбутній чоловік, побачивши свою обраницю за мереживною фіранкою, був уражений її красою. Таким чином, Неллі однією з перших американок зрозуміла, наскільки більш привабливою обличчя нареченої робить, видалося б, така проста деталь, як напівпрозора завісь із мережива або тюлі. От така чудова й цікава історія фати.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.
Якийсь час тому ми з вами довідалися зворушливу й цікаву історію обручки, а також не менш захоплюючу історію весільного плаття. Сьогодні запрошую Вас поринути в історію ще однієї весільної речі – історію весільної фати. Упевнена, що мало хто з вас знайомі з історією цієї знайомої і повсякденної речі.
