Атмосферні опади - вода в рідкому або твердому стані, що випадає із хмар або осаджується безпосередньо з повітря на поверхню Землі.
До них відносяться:
Дощ. Дрібні крапельки води, діаметром від 0,05 до 0,1 мм, з яких складаються хмари, зливаючись один з одним, поступово збільшуються, стають важкими й падають на землю у вигляді дощу. Ніж сильніше висхідні струмені повітря від нагрітої сонцем поверхні, тим більше повинні бути падаючі краплі. Тому влітку, коли повітря нагріте землею й повітряні маси стрімко піднімаються нагору, випадає звичайно дощ у вигляді великих крапель, а навесні й восени - дощі, що мрячать. Якщо дощ випадає із шаруватих хмар, то такий дощ є обложним, а якщо з купчасто-дощових - зливовим. Від дощу необхідно відрізняти мряку. Цей вид атмосферних опадів звичайно випадає із шаруватих хмар. Розмір крапель значно менше дощових. Швидкість їхнього падіння настільки мала, що вони здаються зваженими в повітрі.
Сніг. Він утворюється в тому випадку, коли хмара перебуває в повітрі з температурою нижче 0°. Сніг складається із кристаликів різних форм. Найбільше снігу випадає на схилах вулкану Рейнір (штат Вашингтон, США) - у середньому щорічно 14,6 м. Цього досить, щоб засипати 6-поверховий будинок.
Град. Він виникає при сильних висхідних потоках повітря в теплу пору року. Крапельки води, потрапляючи на більшу висоту з потоками повітря, замерзають, і на них шарами починають наростати крижані кристалики. Краплі тяжчають і починають опускатися вниз. При падінні вони збільшуються в розмірах від злиття із краплями переохолодженої води. Іноді град досягає розміру курячого яйця, звичайно з різними шарами по щільності. Як правило, град випадає з потужних купчасто-дощових хмар при грозі або зливі. Частота випадання граду різна: у помірних широтах він буває 10-15 разів на рік, на екваторі, на суші, де значно могутніші висхідні потоки, - 80-160 разів на рік. Над океанами град випадає рідше. Град приносить великий матеріальний збиток: знищує посіви, виноградники, а якщо градини мають великий розмір, то вони можуть викликати й руйнування будинків, загибель людей. У нашій країні були розроблені методи визначення градонебезпечних хмар і створені служби боротьби із градом. Небезпечні хмари «розстрілюють» спеціальними хімічними речовинами.
Дощ, сніг, град називають гідрометеоритами. Крім них до атмосферних опадів відносяться й такі, які осаджуються безпосередньо з повітря. До них відносяться роса, туман, іній й ін.
Роса (лат. ros - волога, рідина) - атмосферний осад у вигляді крапельок води, що осаджуються на поверхні землі й наземних предметів при охолодженні повітря. У цьому випадку водяна пара, охолоджуючись, переходить із газоподібного стану в рідкий й осідає. Найчастіше роса спостерігається вночі, увечері або рано вранці.
Туман (тюрк, морок) - це скупчення дрібних водяних крапель або крижаних кристалів у нижній частині тропосфери, як правило, у поверхні землі. Тумани знижують видимість іноді до декількох метрів. Розрізняють по походженню тумани адвективні (у зв'язку з охолодженням теплого вологого повітря над більше холодною поверхнею суші або води) і радіаційні ( що утворюються в результаті охолодження земної поверхні). У ряді районів Землі часто бувають тумани на узбережжях у місцях проходження холодних плинів. Наприклад, у Південній Америці на узбережжі Тихого океану розташовується пустеля Атакама. Уздовж узбережжя проходить холодний Перуанський плин. Його холодні глибинні води сприяють утворенню туманів, з яких на узбережжя осідає мряка - єдине джерело вологи в пустелі Атакама.
Паморозь - пухкі кристали льоду, що наростають на деревах, дротах й інших предметах звичайно при намерзанні крапель переохолодженого тумана. Утворюється взимку, частіше в тиху морозну погоду в результаті сублімації водяної пари при зниженні температури повітря.
Іній - тонкий шар крижаних кристалів, що утворюються в холодні, ясні й тихі ночі на поверхні землі, травах і предметах з негативною температурою, причому більш низькою, ніж температура повітря. Кристали інію так само, як і кристали паморозі, утворяться шляхом сублімації водяної пари.
Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.