uasol.com
Додати статтю | Реєстрація
Інтернет і сервіси
Авто і Мото
Бізнес і фінанси
Будівництво та ремонт
Будинок, сім'я
Все про меблі
Дієти, ваша фігура
Діти і батьки
Закон і Право
Захоплення і хобі
Зв'язок
Комп'ютери
Краса, мода, імідж
Кулінария
Культура та мистецтво
Лекції, посібники
Люди, суспільство
Медицина і здоров'я
Наука і освіта
    Іноземні мови
    Астрологія
    Біологія
    Винаходи
    Математика
    Наукові дослідження
    Оккультні науки
    Освіта за кордоном
    Педагогіка
    Прогрес
    Саморозвиток
    Технології
    Учбові заклади
    Фізика
    Шкільний курс
Політика
Промисловість
Реферати
Робота, працевлаштування
Спорт
Товари і послуги
Туризм і подорожі
Чоловік + Жінка
  Морські свинки. Утримання і догляд.  
  Створення рінгтонов 
  Ліки для лікування кандидозу (молочниці)  
  ПЕРШІ ОЗНАКИ ВАГІТНОСТІ 
  Материк Євразія 
  Черепахи: утримання та догляд 
  ПОВНА ТАБЛИЦЯ КАЛОРІЙНОСТІ ПРОДУКТІВ  
  ОРХІДЕЯ В БУДИНКУ - ДОГЛЯД 
  Що це таке вегето-судинна дистонія? 
  Як скласти бізнес-план 
Каталог україномовних статей - uasol.com
 укр
 eng
 рус
ШУКАТИ!
Запам'ятати сторінку | Зробити стартовою | Поділитися з товарищем
Структурно-семантичні кореляції постмодерністського тексту
Структурно-семантичні кореляції постмодерністського тексту
У статті розглянуто самантичні кореляції літературно-художнього твору у структурі лексичного фрейму. Обчислено і подано типові лексеми англомовного посмтодерністського тексту, як складові конкретного художнього коду.
   


Художній текст складається із текстових знаків, які маніфестують зміст, не передбачений мовою-системою. Що ж становить правила і граматику, за якими адресант створює текстовий зміст, а адресат вилучає його із знакової послідовності тексту? Адже між системою мови, за якою автор приступає до текстотворення, і адекватною проекцією тексту у свідомості читача, який сприйняв цей текст, повинна бути мова-посередник. Ця "мова в тексті і водночас мова тексту є кодом тексту" [1: 130], під яким розуміємо систему подання інформації і систему її перетворення. Серед літературних напрямків, течій, шкіл ХХ ст. чільне місце належить постмодернізму і його коду. Код постмодернізму володіє семантичними, синтаксичними і прагматичними компонентами, що регулюють творення тексту. Це – техніка експерементального письма, яка створила своєрідну структуру, наповнила цю структуру семантичним вибором і художніми формами експлікації внутрішнього світу текстових комунікантів. Прагматичний компонент цього коду визначає умови застосування семантичних і синтаксичних правил.
   
   Актуальність цього дослідження лежить у площині лінгвістичного аналізу семантики та синтактики постмодерністських текстів. Увагу фокусуємо на конкретному виборі, який є відмінним від інших літературних течій передовсім рівнем семантичного універсуму та синтаксичної організації. Код передбачає засоби творення семантичного світу тексту, а різні семантичні світи постмодерністських текстів разом формують постмодерністський семантичний універсум. З огляду на встановлені літературні коди, постмодерністському коду властиві експансія (expansion), обмеження (restriction), перерозподіл (redistribution) семантичного потенціалу [2: 32]. Кожна з рис творить реорганізацію семантичного універсуму, при описі якого виокремлюємо: а) сегментацію семантики в лексичних фреймах, та б) ієрархію лексичних фреймів у межах семантичного універсуму. Під лексичними фреймами розуміємо набір лексем, який є лексичним репрезентантом єдиної схематизації досвіду, що перебуває в основі значень групи слів і тлумачиться як цілісна сутність групи слів, які мотивуються, визначаються і взаємоструктуруються уніфікованими конструкціями знань чи зв’язаними схематизаціями досвіду [3: 46-47; 4: 54]. Значення конкретного лексичного фрейму і їхня ієрархічна позиція в межах семантичної системи залежить від релевантності понять або життєвого досвіду адресанта чи адресата тексту, яких ці лексичні фрейми безпосередньо стосуються.
   
   У цій статті звертаємо увагу на сегментацію семантичного простору та ієрархію лексичних фреймів у постмодерністських текстах. Відтак постулюємо думку про відмінні та спільні риси між різними постмодерністськими ідеолектами та про мотивованість лексем, продиктовану конкретним літературно-художнім напрямом, адже будь-який знак, зокрема лексичний, є мотивованим [5: 138-14]. У нашому описі постмодерністського універсуму виокремлюємо зони cемантичного компонента літературного напряму, ідіолекту, соціолекту. Отож, схематично це можна подати так:
   
   зона лексичних фреймів соціолекту + зона лексичних фреймів ідіолекту = зона лексичних фреймів літературного напряму
   
   Найпоширенішою засадою визначення специфіки мистецтва постмодернізму (як і модернізму) є підхід до нього як до своєрідного художнього коду, тобто правил організації тексту художнього твору. Постмодернізму, як і модернізму, властивий код літературної течії, який описуємо як систему преференційного вибору семантичних і синтаксичних засобів. Звідси основоположним принципом організації постмодерністського тексту є поняття нонселекції – феномен, на якому наголошували Д. Фоккема, Д. Лодж, І. Хассан [6; 7; 8; 9]. Для опису явища нонселекції чи квазінонселекції використовують різні терміни: алеаторні структури, фрагментація, амбівалентність, невизначеність [9; 10]. Йдеться про те, що у творенні тексту постмодерністський письменник нехтує обдуманим вибором лінгвістичних чи інших елементів і створює тексти, які мають вигляд будови на засадах нонселекції. Ці тексти відрізняються від обдуманих конструкцій у творах модернізму. Д. Лодж виокремлює такі маніфестації принципу нонселекції: протиріччя (contradiction) метатезу (permutation), переривчастість (discontinuity), надмірність (randomness), надлишок (excess), замкнення (short circuit) [8: 229-245].
   
   Розподіл конкретних лексичних фреймів у постмодерністському та модерністському текстах залежить від інтерпретації. Тому емпіричне дослідження присутності та значення окремих лексичних фреймів складніше, хоч не завжди повністю можливе. Серед обстежених семантичних преференцій у постмодерністських текстах звертаємо увагу на такі аспекти: постмодерністський ідеал нонселекції чи алеаторної селекції часто трансформується у застосування комбінаторних правил, які імітують математичні засоби (див. табл. 8): дублювання (duplication), множення (multiplication), переліку (enumeration), взаємозаміни (permutation) [7: 87-89].
   
   Синтаксис постмодернізму на мікро- та макрорівнях характеризуємо традиційно [6; 7; 13], як очевидну перевагу паратаксису над гіпотаксисом. Це відповідає уявленню письменників-постмодерністів про рівноможливість і рівнозначність, еквівалентність усіх стилістичних одиниць. На фразовому рівні основними рисами постмодерністських текстів є семантична несумісність, незвичне типографічне оформлення речення, лексичні абракадабри. Неоформлені до кінця речення (з огляду на закони граматики) і фразові кліше доповнюються читачем, щоб набути смислу:
   
   (1) "The following is the example of Watt’s manner, at this period:
   
   Ot bro, lap rulb, krab klub. Ot murd, wolf up, wolf up. Ot niks, sorg sam, sorg sam. Ot lems, lats lems, lats lems. Ot gnut, trat stews, trat stews.
   
   These were sounds that at first, though we walked breast to breast, made little or no sense to me.
   
   Nor did Watt follow me. Geb nodrap, he said, geb nodrap, nodrap" [14: 165].
   
   (2) "And then to pass on to the next generation there was Tom’s boy young Simon aged twenty, whose it is painful to relate
   
   ?
   
   and his young cousin wife his uncle Sam’s girl Ann, aged nineteen, <…>" [14: 102].
   
   Наведені приклади (1, 2) з роману С. Беккета "Watt" (1959), завдяки лексико-синтаксичним особливостям, саркастично й дотепно відтворюють думки та вчинки ірландського слуги Ватта і його господаря.
   
   Ці прийоми є формами фрагментованого (нонселективного) дискурсу. Гіпертекстуальні риси графеміки постмодерністських текстів, зокрема такої ознаки як мультимедійність, виявляються у безлічі прикладів майже в усіх проаналізованих творах. Наприклад, графічними маркерами постмодерністського письма є абстрактні типографічні, позбавлені будь-якої ілюстративної функції фігурні тексти, ілюстрації, математичні знаки та формули, розподіл тексту на колонки (так звані "паралельні тексти", що потребують від читача певного вибору (який із них прочитати першим) варіювання шрифтів різних кеглів, зміна "тісноти ряду", дефісація та подвоєння (потроєння) окремих графем [15: 24], використання логографічних знаків (що означають ціле слово або основу – @, %, &), написання слів із великої літери (що засвідчує комунікативну чи експресивну центровість висловлювання), використання курсиву для уточнення темо-рематичного членування висловлювання тощо. Загалом зовнішня структура постмодерністського тексту постає як гра, яка має складну будову, що не є типовим для жодного іншого виду текстів. Довільна гра в текстотворення дозволяє не лише деформувати логіку подій, простір, тілесність та мову персонажів, а й розхитувати фізичні межі самого тексту, вміщуючи до нього додаткові текстові, а то й нетекстові елементи. Величезна кількість найрізноманітніших елементів: у багатьох випадках на місці пропущених реплік знаходимо зірочки, цілі чисті сторінки на означення відсутності думок через велику схвильованість. Текст уміщує навіть графічну інформацію – схеми, які зображають ускладнені манери оповіді історій дійовими особами. До цих ігор залучено й читачів. Таке невербальне іронізування щодо традиційних форм літературного тексту є характерним для багатьох творів. Гра лексем із додатковими позатекстовими і графічно зміненими текстовими елементами або заплутує суть справи, або обертає її до читача іншими гранями, та все ж дезорієнтує.
   
   Дослідження синтаксису постмодерністського тексту диференціюємо між макроструктурною організацією (рівень тексту) ßà мікроструктурною організацією (рівень речення). Синтаксис речень і синтаксис більших одиниць (текстовий синтаксис чи композиція, включаючи аргументативні, наративні й описові структури). Постмодерністська підозра до гіпотетичних конструкцій модерністів, до ієрархічних моделей має свій уплив на синтаксис постмодерністських текстів. Логічно, що це веде до переваги паратаксису над гіпотаксисом (який, припустимо, мав перевагу в модерністів): як на рівні структури речення (мікроструктурно), так і на рівні більших конструкцій (макроструктури). Постмодерністські тексти характеризуються відкритими, грайливими, оптативними, розділовими, зміщеними чи невизначеними формами. Коли вдаються до гіпотаксису, відчувається, однак, полемічне ставлення до модерністського письма. Модерністи виражають свій скепсис, як правило, у поміркованій формі – іронічних формах: це свого роду антидот на соціальний і психологічний детермінізм без підтримки немотивованих дій. Постмодерністи, навпаки, трактують будь-яке пояснення – психологічної поведінки, змісту – як засноване на пародії. Звернімося до аналізу відмінних синтаксичних правил, властивих постмодернізму більш систематизовано.
   
   Мікроструктурна організація à структури речення. На відміну від модернізму, який дотримується стандартних, добре об’єднаних (сполучних) речень, у постмодерністських текстах речення можуть бути розбиті синтаксичною неграматикальністю, семантичною невідповідністю, незвичним типографічним оформленням чи комбінацією цих засобів. Хоч усі три форми фрагментації свідчать про дискурс фрагментів, у постмодерністському тексті їх відстежуємо рідко. В усякому разі постмодерністське письмо дає змогу існувати цим формам фрагментації, тоді як у модернізмі вони випадкові або взагалі відсутні. Більше того, припускаємо, що постмодерністи мають первагу у творенні конструкцій речень, які імітують такі математичні моделі, як дуплікація, пермутація, енумерація. Вони, однак, відіграють визначальну роль у текстовому синтаксисі. Серед таких засобів наголосимо на синтаксичній неграматикальності; незавершених реченнях (фрази повинні бути відтворені читачем); семантичній невідповідності; незвичному типографічному плануванні (оформленні).
   
   Макроструктурна організація à структури тексту. Внаслідок відмови від ієрархічних моделей у постмодерністських текстах домінує правило фрагментації над з’єднаннями між реченнями та аргументативними, наративними й описовими конструкціями. Подамо це у таблиці.
   
   Таблиця 8.
   
   Структурно-композиційні засоби постмодерністського тексту
   
   
   
   
   
   
   
   Засоби нонселекції (фрагментованого оповідного дискурсу) у постмодерністських творах, наведені в таблиці, активно використувуються майже усіма письменниками-постмодерністами і є яскравими взірцями ацентричного (ризоматичного) викладу у постмодерністському творі. Вони скеровані на інтерактивні дії адресанта й адресата у процесі текстової комунікації, де текст був і надалі залишається джерелом уявлення людської комунікації як процесу.
   
   
   
   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
   
   1. Лукин В. А. Художественный текст: основы лингвистической теории. Аналитический минимум. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство "Ось-89", 2005. – 560 с.
   
   2. Fokkema D., Ibsch E. Modernist Conjectures. A Mainstream in European Literature 1910 – 1940. – N.Y.: St. Martin Press, 1988. – 330 p.
   
   3. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Пер. з англійської М. Гірняк. – Львів: Літопис, 2004. – 384 с.
   
   4. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. ХХІІІ. – С. 52 – 93.
   
   5. Кияк Т.Р. Мотивированость лексических единиц. Количественные и качественные характеристики. – Львов: Издательство при Львовськом государственном университете издательского объединения "Вища школа". – 1988. – 161 с.
   
   6. A Glossary of Contemporary Literary Theory. – 4th Edition // J. Hawthorn, L.: Arnold, OUP, 2000. – 400 р.
   
   7. Fokkema D. W. The semantic and syntactic organization of postmodernist text // Approaching postmodernism. – Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 1986. – P. 81-98.
   
   8. Lodge D. Modernism, antimodernism, postmodernism. – Birmingham: Univ. of Birmingham Press, 1977. – 293 р.
   
   9. Lodge D. The Modes of Modern Writing: Metaphor, Metonymy and the Typology of Modern Literature. – L.: Arnold, 1977. – P. 228-235.
   
   10. Ильин И.П. Постмодернизм. Словарь терминов. – М.: ИНИОН РАН (отдел литературоведения) – INTRADA, 2001. – 384 c.
   
   11. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів: Навчальний посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2001. – 168 с.
   
   12. Антологія світової літературної критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. – 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2001. – 832 с.
   
   13. McHale B. Constructing Postmodernism. – L.; N. Y.: Routledge, 1992. – 342 p.
   
   14. Beckett S. Watt. – N.Y.: Grove Press, Inc., 1959. – 254 p.
   
   15. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту. Підручник для студентів старших курсів філологічних спеціальностей. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 272 с.
   
   Джерело: Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка
   http://www.osvita-servis.com.ua/

Автор: IRINA | Відгуки: 0 | Перегляди: 4866 | 27/08/2010 Наука і освіта - Іноземні мови

Ссылка на статью:


Коментарій

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус  |  eng 
20.11.2017 12:07

Гелетей відповів Саакашвілі: Депортація злочинців – не справа УДО

"Депортація або екстрадиція злочинців, кримінальних авторитетів або осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України, не належить ні до меж компетенції Управління державної охорони України, ні до моїх повноважень, як його начальника", – заявив він.
20.11.2017 11:55

Троє бійців АТО загинули в неділю через пічку

За попередньою інформацією, подія сталась у результаті необережного поводження з пічним обладнанням в одній із в/ч, яка виконує бойові завдання на Донецькому напрямку.
20.11.2017 10:51

ГПУ втратила право починати розслідування

Прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань, не довше 5 років від дня набрання чинності нового УПК (19 листопада).
20.11.2017 09:00

Хроніка 20 листопада. "Хі-хі" Тимошенко з Путіним, і очікування в ЄС провалу Угоди

Кучма заявляє про неприпустимість революції, Жванія виходить з "Нашої України", Тимошенко посміялася з жартів Путіна над Ющенком та Саакашвілі, політики ЄС очікують з боку Януковича зриву підписання Угоди про асоціацію...
20.11.2017 01:29

РФ спровокувала гуманітарну катастрофу на Донбасі - Клімкін

Через дії Росії на Донбасі виникли гуманітарна та екологічна катастрофи.
20.11.2017 00:30

Президент Зімбабве Мугабе не подав у відставку

Президент Зімбабве Роберт Мугабе не виправдав очікувань, не оголосивши про відставку в зверненні до народу.
19.11.2017 23:48

Аваков: У НФ уже готовий проект зміни Конституції

У партії "Народний фронт" є готовий проект конституційної реформи, за яким "усувається дуалізм влади".
19.11.2017 22:16

Президент Зімбабве Мугабе подає у відставку - AP

Президент Зімбабве Роберт Мугабе йде у відставку після майже чотирьох десятиліть при владі.
Усі новини