Люди давно примітили, що капуста – коштовний продукт харчування. На жаль, городникам доводиться не тільки ростити смачний овоч на полях і грядках, але й боротися за його схоронність, тому як корисні властивості культурної рослини « по душі» не тільки людям, але й іншим божим тваринам, яких ми звикли називати шкідниками. Хто ж вони такі?
Для личинок капустяної мухи рослина – єдине джерело існування. Доросла муха, перезимувавши в коконі в ґрунті, відкладає яйця на кореневу шийку або в землю поблизу стебла. Личинкам по душі коріння, коренева шийка, нижня частина рослини й навіть качан. Розрізняють два види комах – весняна капустяна муха й літня. Перша вважається більш небезпечної, тому як піддає атаці молоді незміцнілі рослини й більш плідна, за теплий період року виводиться до чотирьох поколінь. Личинки другий люблять качана. Воно й зрозуміло, навесністе качанів ще немає.
Сіро-бурі крила метеликів капустяної совки прикрашені темними плямами й візерунками. Совками їх називають за нічний спосіб життя, днем, що летить метелика не зустріти. Личинки совки – гроза не тільки капусти, але й багатьох інших сільськогосподарських культур. Збираючись групами до двохсот особин, метелика відкладають яйця на внутрішню сторону листів рослин. Молоді личинки скоблять м'якоть аркуша, «прикрашаючи» поверхню отворами неправильної форми. Дорослі добираються до качана й свердлять його у всіх напрямках, залишаючи після себе довгі ходи, запаскуджені рідкими екскрементами.
Найбільша з білявок, що вибрали капусту основою дитячого раціону, так і називається – капустяна білявка. Її більш дрібні родичі – ріпна й бруквяна. Усе сімейство обожнює капустяний аркуш, але не гидує й качанами.
Ще один метелик – джерело турбот капустоводів – капустяна міль. Як і білявкам, капуста їй потрібна для вигодовування потомства. Дрібні рухливі гусениці моли гризуть капустяний лис із весни до осені. Спочатку вигризають у листах ходи, увійшовши в смак, виходять на поверхню, де старанно виїдають м'якоть, часто залишаючи недоторканої шкірочку з однієї сторони аркуша. При найменшій небезпеці воліють ретируватися з місця годівлі на довгих шелковинках.
Капусту їдять не тільки мухи й метелика, але й жуки. Капустяний стебловий скритнохоботник або довгоносик зимує під опалим листям. Його личинки облюбували стебла капусти, вигризають ходи в черешках, по стеблу добираються до самого корінь.
Назва капустяного листоїда говорить саме за себе. Від листів, обраних для обіду, залишається один кістяк з товстих прожилок. Гурман, що й говорити.
Крестокольорові клопи немов чеховський зловмисник діє «не без розуму», дбайливо проколюючи хоботком шкірочку аркуша, щоб поласувати соком. Але якщо клопів багато, те рослині від такої «турботи» користі мало. Атаковані листи жовтіють і обпадають.
Найефективніші методи боротьби зі шкідниками – інсектициди, самі ж і небезпечні. Тому багато городників справедливо починають, що краще боротися з напастю традиційними дідівськими методами.
Ефективний, але трудомісткий механічний збір гусениць. Розпушування міжрядь і підгортання рослин стимулює ріст корінь, що допомагає рослинам боротися з непрошеними гостями. Імовірність поява шкідників на грядках і їх чисельність значною мірою знижує дотримання сівозміни, щорічна зміна майданчиків для вирощування капусти, збирання й знищення листів і стебел рослин відразу після зняття врожаю, боротьба з бур'янами.
Капустяна муха не любить захід часнику, якщо він росте поруч із капустою, личинок на ній буде менше. Замічена нелюбов мухи до полиню, м'яти й пижму. Васильок, кріп і томати відлякують попелиць, а чебрець і шавлія – капустяну совку.
Пробуйте, але не забувайте, що народні методи вимагають сталості й завзятості. Якщо щось упущене й шкідників розвелося занадто багато, то допомогти зможе тільки хімія.
У суботу, 6 березня, в Україні хмарно з проясненнями, вночі та вранці, крім північних та більшості західних областей, помірний сніг, на півдні з дощем, у східних, Кіровоградській та Дніпропетровській областях місцями значний сніг; вдень без істотних опадів.