Стаття вивчає потребу підприємства в оборотних коштах та розкриває значення нормування оборотних коштів підприємства
Потреба підприємств в обігових коштах залежить від ряду факторів: об’ємів виробництва та реалізації, виду бізнесу, масштабу діяльності, тривалості виробничого циклу, структури капіталу підприємств, облікової політики підприємств та системи розрахунків, умов кредитування, рівня матеріально-технічного постачання, видів та структури сировини, яка використовується, темпів росту об’ємів виробництва та реалізації продукції і т.д. У практиці використовуються три методи визначення потреби в оборотних коштах: аналітичний, прямий і економічний (коефіцієнтний). Аналітичний метод нормування відображає практику організації виробництва, постачання та збуту продукції. Суть його в тому, що при аналізі торгово-матеріальні цінності коригуються їх фактичні запаси і виключаються непотрібні, надлишкові цінності. Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції. Економічний (коефіцієнтний) метод. В обчислений методом прямого розрахунку норматив на поточний рік вносять поправки на зміну об’ємів виробництва, яка планується і на прискорення оборотності коштів. Основним методом розрахунку потреби в обігових коштах є метод прямого розрахунку по кожному елементу обігових коштів. Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами. У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів, послаблення режиму економії, створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням. Значення нормування оборотних коштів полягає в такому. По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва. По-друге, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності. По-третє, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності [24, c.50]. Нормативи обігових коштів кожного підприємства визначається об’ємом виробництва і реалізації продукції; витратами на виробництво та реалізацію продукції; нормами запасів обігових коштів та визначається по формулі:
Нок = Р*Д
де, Н – норматив оборотних коштів по запасах сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів; Р – середньодобова витрата сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів; Д – норма запасу в днях.
Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за. проведення таких робіт: 1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів – це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. За великої їх номенклатури розрахунок здійснюється в тій їхній частині, яка становить (вартісне) не менше 70-80% загальних витрат за статтею в цілому. 2. Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво. 3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях. 4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями. 5. Заключний етап нормування – визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.
Привет! Нашел в интернете один ресурс с интересными видео. Мне он понравился. Рекомендую
<a href=https://misternews.ru/муж-заказывает-три-ра

У суботу, 6 березня, в Україні хмарно з проясненнями, вночі та вранці, крім північних та більшості західних областей, помірний сніг, на півдні з дощем, у східних, Кіровоградській та Дніпропетровській областях місцями значний сніг; вдень без істотних опадів.
Стаття вивчає потребу підприємства в оборотних коштах та розкриває значення нормування оборотних коштів підприємства
