Стаття вивчає потребу підприємства в оборотних коштах та розкриває значення нормування оборотних коштів підприємства
Потреба підприємств в обігових коштах залежить від ряду факторів: об’ємів виробництва та реалізації, виду бізнесу, масштабу діяльності, тривалості виробничого циклу, структури капіталу підприємств, облікової політики підприємств та системи розрахунків, умов кредитування, рівня матеріально-технічного постачання, видів та структури сировини, яка використовується, темпів росту об’ємів виробництва та реалізації продукції і т.д. У практиці використовуються три методи визначення потреби в оборотних коштах: аналітичний, прямий і економічний (коефіцієнтний). Аналітичний метод нормування відображає практику організації виробництва, постачання та збуту продукції. Суть його в тому, що при аналізі торгово-матеріальні цінності коригуються їх фактичні запаси і виключаються непотрібні, надлишкові цінності. Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції. Економічний (коефіцієнтний) метод. В обчислений методом прямого розрахунку норматив на поточний рік вносять поправки на зміну об’ємів виробництва, яка планується і на прискорення оборотності коштів. Основним методом розрахунку потреби в обігових коштах є метод прямого розрахунку по кожному елементу обігових коштів. Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами. У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів, послаблення режиму економії, створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням. Значення нормування оборотних коштів полягає в такому. По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва. По-друге, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності. По-третє, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності [24, c.50]. Нормативи обігових коштів кожного підприємства визначається об’ємом виробництва і реалізації продукції; витратами на виробництво та реалізацію продукції; нормами запасів обігових коштів та визначається по формулі:
Нок = Р*Д
де, Н – норматив оборотних коштів по запасах сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів; Р – середньодобова витрата сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів; Д – норма запасу в днях.
Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за. проведення таких робіт: 1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів – це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. За великої їх номенклатури розрахунок здійснюється в тій їхній частині, яка становить (вартісне) не менше 70-80% загальних витрат за статтею в цілому. 2. Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво. 3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях. 4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями. 5. Заключний етап нормування – визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.
"Депортація або екстрадиція злочинців, кримінальних авторитетів або осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України, не належить ні до меж компетенції Управління державної охорони України, ні до моїх повноважень, як його начальника", – заявив він.
За попередньою інформацією, подія сталась у результаті необережного поводження з пічним обладнанням в одній із в/ч, яка виконує бойові завдання на Донецькому напрямку.
Прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань, не довше 5 років від дня набрання чинності нового УПК (19 листопада).
Кучма заявляє про неприпустимість революції, Жванія виходить з "Нашої України", Тимошенко посміялася з жартів Путіна над Ющенком та Саакашвілі, політики ЄС очікують з боку Януковича зриву підписання Угоди про асоціацію...
Стаття вивчає потребу підприємства в оборотних коштах та розкриває значення нормування оборотних коштів підприємства